Нарешті! Вперше за 20 років моя нога ступила на широкоанонсований рай для життя під назвою Івано-Франківськ або просто Франик! На сайті вже писали про це місто, я ж залишу коротеньке враження від мандрівки у «західноукраїнський Київ». Можливо, у назві міститься певне протиріччя, адже по здоровому глузду спокій аж ніяк не може бути стрімким, але в моїх думках після поїздки в Івано-Франківськ застигла ця дивна фраза, тож гріхом її не використати 🙂
Також спокій тут, на мою думку, досягається завдяки чималій кількості фонтанів у центрі міста. Не хочу повторювати того, що вже писали, тож просто викладу кілька світлин з поїздки.
Трав`яний музичний ключ, знайдений біля Музичної школи ім. Д. Січинського
Rulya, що вже 5 років мешкає у Франику, біля одного з фонтанів
Один з численних шикарних будиночків
На парковій алеї
Екскурсія була динамічною, навіть присісти було ніколи…
А це дорогезний будинок з виглядом на озеро
Вершечок ратуші на фоні темного неба. Якраз перед від`їздом мала хлинути злива
На вокзалі
