Не знаю, о Боже, нічого не знаю.
Лишіть мене люди, ідіть в своїх справах.
Я просто собі лежу й засинаю
В високих, незайманих, зрошених травах.
Для щастя вам треба догнати сусіда
А потім по плану і ще й перегнати.
Та душі у вас вже давно інваліди.
На день без війни вам не тільки начхати.
Мені остогидлі всі ваші проблеми,
Які ви для себе самі відкупили.
Вам страшно, хоч день пережити окремо.
Вас гроші і заздрість давно засліпили.
НУ що вам ще люди від мене потрібно?
Ідіть собі з миром. Я вас не чіпаю.
До вас, я на щастя, зовсім не подібна.
Я просто у травах своїх засинаю.
