30 C
Kopychyntsi
сьогодні 26.11.2024
Архів новин 2006-2018ІншеКопичинці. Вередливі і традиційні

Копичинці. Вередливі і традиційні

-

На жаль, у містечку не вціліли замки, які тут колись були. Не дожив до наших днів і палац колишніх власників Копичинців – Баворовських. Зате колишній повітовий центр (а нині навіть не райцентр) зберіг якийсь особливий шляхетний дух. Принаймні мені здалося, що Копичинці почувають себе значно краще за деякі Тернопільські адміністративні центри.

Містечко відоме десь з XIV сторіччя. Достеменно відомо, що в 1443-му році тут вже були фортечка, яка боронила від постійних татарських нападів, і мурований храм. Завдяки непоганому розташуванню поселення вважалось зручним для торгівлі. В 1564-му Копичинці отримують маґдебургію.

Копичинці

Копичинці

Походження назви міста – питання цікаве. Блека,скажімо, наводить кілька версій. За першою назва походить капища, себто язичницького святилища. За другою – від прізвища шляхтичів Копичинців, які ніби володіли цими землями.

Копичинці

Копичинці

Наступні версії обігрують слово “копа” – це така одиниця лічби, яка дорівнює 60-и. Це стосувалось і грошей (хоч саме на польській Україні цю одиницю мало використовували).

У якості власного скромного внеску в історію рідного краю запропоную свою надзвичайно наукову версію. Копичинці мають якийсь стосунок до американської монашої поліції: тобто копи + ченці. Нічо так версія, еге ж?

Копичинці

Копичинці згадують в контексті подій антипольського селянського повстання кінця XVI століття. На околицях містечка билися козаки Северина Наливайка з військом Валентина Калиновського, подільського старости й власника чималих маєтностей, у тому числі й на Гусятинщині.

Для захисту як від татарів, так і селянських бунтів, будується новий замок, названий Червоним. Замок площею майже 2 гектари оточував високий земляний вал. З північного, східного та південного боків твердиню захищали води річок та ставка, а із заходу тягнулися штучні рови. Ймовірно, зводили замок з червоного теребовлянського пісковика, адже свою назву споруда отримала саме завдяки кольору стін.

Копичинці

На фото, звичайно, не він – замки, як я вже казав, до наших днів не дожили. (Я, правда, так і не розібрався – два тут було замки чи навіть три. Бо ще один був на місці парку біля ставу.)

Зате уціліла ровесниця тих замків – дерев’яна Воздвиженська церква. Її датують десь 1630-м роком. (Два наступні фото через лінощі вимушений був позичити тут).

Копичинці, Воздвиженська церква

Копичинці, Воздвиженська церква

Постання й війни першої половини XVII століття спустошили чимало українських міст. У той час Копичинці у власності родини Баворовських – польських шляхтичів, уродженців іншого Тернопільського містечка Баворів.

Баворовські, які через сто років отримають (чи скоріше куплять) навіть титул графа Священної римської імперії, перебудовують один із замків під власний палац.

Копичинці

І тут на фото не він – палац знищили ще під час Першої світової. Зате збереглася будівля синагоги – в місті була традиційно велика для Західної України єврейська громада, яка зростала упродовж двохсот років, аж до початку минулого століття. (Більшість місцевих євреїв було знищено гітлерівцями).

У 1772-му році вперше ділять Польщу. Копичинці стають австрійськими.

Копичинці

Копичинці

Нова влада ставиться до українських територій своєї мультинаціональної імперії доволі обережно. Багато хто тут і досі вважає цісарський період “золотим”.

 

Копичинці

Копичинці

Копичинці, гербУряд затверджує герб міста. Цікаво, що і тоді, і в польський період, та і в наші дні на гербі зображено два якорі. Це в глибоко сухопутного міста!

Пояснення перше таке. Ніби колись тутешня річечка Нічлава, притока Дністра, була повноводніша й суднохідна. (Про колишню повноводність різних струмків оповідають у багатьох містах).

Пояснення друге. Ніякі це не якорі, а ключі святого Петра. (Який стосунок до Копичинців має святий Петро автори версії замовчують).

В центрі міста будується костел Успіння Марії. Згаданий на початку костел XV ст. згорів років двісті до того. Споруду датують 1802-м роком.

Копичинці, костел Успіння Марії

Копичинці, костел Успіння Марії

Фасад костелу прикрашений гербом. Нажаль, я про нього нічого не знайшов. Враховуючи те, що костел був зафондований Баворовськими і став їх родинною усипальнею, – то мав би бути їх герб. Проте польська Вікі подає геть відмінне його зображення.

Копичинці, костел Успіння Марії

В середині XIX ст. через Копичинці будується дорога з твердим покриттям. Цікаво, що це зустрічає такий опір місцевих землевласників, що уряд був вимушений підтягнути піхоту з кавалерією!

Копичинці

А в 1896-му році стала до роботи залізниця. Австрійська влада приділяла велику увагу розвитку транспорту. Сучасні комунікації, як значний поштовх місцевим економікам, зв’язували строкату імперію значно більше, ніж репресивні чи ідеологічні тенета. (Наступне фото також позичив).

Копичинці, вокзал

Місцева промисловість дійсно розвивається: будується олійний завод, млин, дві пивоварні, цегельня. На місці невеличкої будується нова споруда п’ятикласової школи.

Копичинці, школа-гімназія

Біля неї вціліла дуже прикольна вінтажна колонка.

Копичинці

Після Першої світової і короткого періоду ЗУНР західноукраїнські землі переходять до Польщі, а з 1939-го – стають частиною УРСР. В радянський період і до початку 60-х Копичинці були центром району.

Копичинці, кінотеатр

Сучасні Копичинці, як ви вже мали б розгледіти, справляють загалом приємне враження. На відміну від багатьох депресивних райцентрів містечко може похвалитись цілком пристойним сайтом. І навіть радянська гігантоманська будівля універмагу виглядає не надто огидно.

Копичинці

Ще одна гігантоманська споруда – храм Різдва Пресвятої Трійці – сучасний витвір.

Копичинці, храм Різдва Пресвятої Трійці

І попри вередливу модерновість…

Копичинці

…Копичинці не забувають про традиції.

Копичинці

Тут діє навіть Музей театрального мистецтва! В місті понад 40 років як діє аматорський театр.

Копичинці

Є розваги і для молоді.

Копичинці

На завершення – вже з якоюсь ненормальною традиційністю бонус-трек.

Пісня про Копичинці

В зеленім розмаї веселка сіяє,
Возносяться в небо високі хрести,
Тобі рідне місто, ми славу співаєм,
Тобі ми бажаєм у щасті цвісти.

Приспів:

Копичинці, Копичинці,
Мрії мої і надії,
Копичинці, Копичинці,
Серце любов’ю зігрію.

Тут тиха Нічлава несе свої води
І манять зелені її береги,
Тут люди прекрасні від роду до роду,
Нема в цілім світі таких дорогих.

Приспів.

Століття минали, пливли над тобою,
Всього ти зазнало: і щастя, й негод,
Ішли наші предки безстрашно до бою,
Щоби в Україні жив вільний народ.

Приспів.

Наш спадок безцінний – молитва і пісня,
Нас батьківський звичай об’єднує знов,
І буде майбутнє у нас благовісне,
Якщо збережемо у серці любов.

Приспів.

Слова Любомири Іванків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Копичинці

Вже геть на останок раджу проглянути зібрані авторами міського порталу тутешні діалектизми. Ви, скажімо, знаєте що таке “братванка” чи “мандебурка”? Так отож.

Копичинці на МЕТА-картах. Проїзд залізницею до ст. Копичинці. Проїзд на автомобілі від Києва – 430 км (біля 5,5 годин дороги), від Хмельницького – 105 км, Тернополя – 60 км. Неподалік варто подивитись костел, ратуші й замок Чорткова, костел і синагогу в Гусятині, містичні скульптури в Чагарях, замок-корабель в Сидорові.

Копичинці

Джерело: mr-brut.livejournal.com/241677.html

mr-brut.livejournal.com
mr-brut.livejournal.comhttps://dyoma.pp.ua
Засновник та адміністратор сайту Копичинці та околиці. Люблю своє рідне місто, хоча живу і працюю вже багато років у Києві. У вільний час подорожую та люблю читати книги

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Мистецький пленер у Оришк...

Всеукраїнський мистецький пленер “Околиця. Оришківці – 2021”У селі Оришківці на території Копичинецької громади стартував Всеукраїнський мистецьк...

Копичинецькі пауерліфтери...

Пауерліфтинг - це силовий вид спорту, коли спортсмен долає вагу. До нього входять три основні вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги леж...

Елиїва Каплиця (Копичинец...

У Копичинцях є каплиця з цілющою водою. Збудували її далекого 1905 року Кость та Параска Елиїв (Елия).Кость Елиїв своєю працею дивував людей. Був...