Телевізор належить до таких речей, що за своєю породою є ані добрими, ані злими. Проте ми його використовуємо, відповідно, як і решту речей. Може, запитаєте, чому ми раптом підняли тему телевізора? Зловживання телевізора убивче для психіки людини. А люди для нас – велика цінність.
Телевізор увійшов до помешкання навіть не як предмет, не як «щось», а радше як «хтось». Він подає найсвіжіші новини й коментарі. Їх можна сприймати по-різному, з більшим чи меншим зацікавленням. Але телевізор, крім випусків новин, це насамперед художні фільми, серіали, реклама, які поглинають стільки часу.
Винахідники телебачення обіцяли, що воно принесе стрибок у знаннях людини, що кількість інформації, яку воно постачатиме, сприятиме поступу. Може, й справді на початку це так виглядало. Але кілька десятків років, що минули, довели, що такі уявлення хибні. Тепер навіть висловлюються твердження, що телебачення, чи, радше, зловживання ним, про яке передусім говоримо, знижує інтелектуальний рівень. Людина не має часу мислити самостійно. І це не випадково. Програми будуються так, аби ми самі не мислили, а сприймали те, що нам подають. Телебачення думає за нас, телебачення маніпулює нами. Врешті людина стає не мудрішою, а, щонайбільше, докладніше проінструкторованою у тих галузях і тією мірою, як цього хоче телеканал.
Серіали, які тепер заполонили всі канали, пропонують нам схеми, за якими, як переконують, можна досягнути успіху у кар’єрі, пробитися у вищий світ, заробити купу грошей, добитися кохання. Для цього слід познайомитися з потрібними людьми, обдурити приятеля, вчинити крадіжку, зрадити найближчу людину. Ви скажете: переважно у серіалах зло карається, а добро винагороджується. Так, можливо. Але у ваші голові непомітно осідають схеми та стереотипи, які діятимуть у вас, прийматимуть за вас рішення, гальмуватимуть ваші почуття, на свій манер будуватимуть ваші стосунки з людьми. Не робіть з себе смітника. Бо відро зі сміттям можна перевернути дороги дном і витрусити. А голову так не очистиш. Що раз упало, там вже й залишилося.
Цікаво, а чи дивитися наша молодь телевізор і що саме:
CJ (21:06:12 22/03/2009) Вже більше півроку майже не дивлюсь, крім Доктора Хауса)) Вважаю, що він гіпнотизує людей!
Руля (21:07:09 22/03/2009) Дивлюсь телек дуже рідко, 10-15 хв. на день: початок новин, якщо вони збігаються з вечерею. А на вихідних вважаю за необхідне подивитись «ІНФО-шок» і «Правила життя»! Дратує купа моськалського мила, я не дивлюсь, але зомбує націю! Телек з радістю поміняв би на дівчину, можна з доплатою))) Для мне телек – джерело інфи, тобто «Інфо-шоку».
Dyoma (21:06:47 22/03/2009) Однозначно зло. Дивлюсь, максимум, новини та інші інформаційні передачі. Не переношу серіалів а-ля "бєдная настя" і т.п. Все решта – фільми, а інше беру в Інтернеті, який, якщо розібратись, також зло 🙂
Apel’sunka (21:05:12 22/03/2009) Я рідко дивлюсь) Як дивлюсь, то і то якісь серіали йдуть)))))
cruiz (21:07:02 22/03/2009) Включаю тільки тоді, коли там йде футбол, і я не можу з якихось причин подивитись цей матч через Інтернет) ТБ для мене – це щось таке, від чого я далекий)
Miл@ (21:09:43 22/03/2009) ТВ дивлюся рідко. Зазвичай якісь старі чи нові фільми. Це, звісно, коли є настрій! Телевізор для мене і не зло, і не джерело інформації. ТБ як ТБ. Було, є, буде. Індиферентно якось!
МОЛЬФАР (21:06:01 22/03/2009)
-дивлюся 2 рази в тиждень
-політика і науково-пізнавальні
-джерело інфо.
Core (21:12:02 22/03/2009) Дивлюся в загальному 2 години на тиждень. Програми? З розділу гумор – «Свобода слова». Інколи «Квартал 95». Новини зранку за кавою. ТБ для мене і не зло, і не джерело інформації.
~¤ЁШК@¤~ (21:14:49 22/03/2009) Однозначну відповідь дати важко. Часом хочеться завалитися додому на диван і повтикати телек. Іноді там таки показують цікаві й захоплюючі передачі.
Як врятуватися перед спокусою телевізора? Немає остаточної відповіді. Неможливо-бо повернутися до часів, коли його не було. Але ви можете діяти розумно. Не сидіть по вуха в екрані. Не дозволяйте телевізору з’їдати весь ваш час. Вмикайте його лише тоді, коли там справді можна побачити щось цікаве. І пам’ятайте: жоден фільм, жоден серіал не здатен замінити людського спілкування.
Матеріал навіяно при знайомсті з о. Мечиславом Малінським
