22 січня ми, українці, відзначали велике свято – День Соборності України, яка була проголошена Актом злуки 90 років тому.
Тоді, у далекону 1919 у Києві на площі перед Софіївським собором зібралося сотні тисяч людей. Всі вони чекали радісну новину, що Україна одна, єдина!
Місто було все в синьо-жовтих прапорах і транспарантах. На балконах висіли портрети Тараса Шевченка та інших видатних українців. Народ був в стані ейфорії, він переживав велике піднесення, адже мріяв про цей день століттями. Невдовзі прибули члени Директорії і делегати із ЗУНР-у. Володимир Винниченко зачитав довгоочікуваний Акт Злуки, українці аплодували та плакали від щастя, бо здійснилася споконвічна мрія.
Але не судилося цій державі довго прожити. Україна опинилася в «трикутнику смерті». Спочатку була окупована Наддніпрянська Україна червоноармійцями, а потім Західна – Польщею. У такій ситуації таке державне об`єднання не змогло зберегти незалежність. Ми не маємо права забути про цю славетну подію, яка об`єднала український славетний народ в одну Державу!
Радянська влада замовчувала про це. Акт Злуки був забороненою темою. На ньому було табу, яке контролювало партійне керівництво тому, що воно боялося чергового націоналістичного прояву, коли народ взявся б за руки і пішов вимагати того, чого він вартий: незалежності та свободи. Але серед українців були відчайдухи, які намагалися висловити свій протест владі навіть тоді, коли це здавалось неможливим:
– у 1968 році в Києві колишній бандерівець Василь Макуха вчинив акт самоспалення. Виливши на себе бензин, він палав і біг по вулиці, виголошуючи: «Геть, окупанти! Слава Україні!»;
– а вже 22 січня 1990 року близько п`яти мільйонів українців узялися за руки і утворили «живий ланцюг», який простягнувся від Львова до Києва. Ці величні подвиги чинилися в час, коли за одне слово можна було потрапити за грати, але цих людей – патріотів, це не лякало, адже вони любили свою Україну, були ладні віддати за неї життя!
І ось ми, учні 11-А класу і вчителі з історії Лозовська Л.М. і Кованюк В.Я. НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» міста Копичинці вирішили провести відкритий урок-конференцію про день Соборності. Основною метою було показати важливість цього Акту для країни і її народу.
Під час заходу розповідалося про події, які передували підписанню і про сам Акт. Також зачитувались спогади очевидців. Сама конференція відбувалася в мультимедійному класі, де учні могли споглядати на фото та відео матеріали того часу.
Запрошені на конференцію учні старших класів були дуже зворушені почутим і побачиним.
Спонсор допису: Готуєтесь до весілля? Щоб зробити його не забутнім, можна заказать лимузин на свадьбу Киев і запам’ятати на все життя
