Міста – основа сучасної цивілізації, осередок промисловості, культури, науки, освіти. Що ж до Копичинців – то це місто давно особливим і вирішальним чином впливає на сучасний розвиток у сфері освіти, культури та спорту. Яке наше місто сьогодні і що чекає на Копичинці у майбутньому? Чи будуть створені сприятливі умови для повноцінного життя? Про це наша сьогоднішня зустріч – з міським головою Пеляком Володимиром Стефановичем.
- Володимире Стефановичу, про те, що Копичинці – місто невеличкого, зате колоритного масштабу, знають в Україні і поза її межами. І все ж який сьогодні “портрет міста”, його виміри?
На сьогоднішній день хочеться бачити місто, що розвивається. Мій „портрет міста” – маленькі, затишні Копичинці, подібне тому, що було в середині 60 рр. поточного століття. Ті Копичинці славилися футболом, музикантами та простими людьми. Копичинці –
як центр інтелігенції та культури району. Але на втілення образу в мій „портрет міста” не вистачає коштів. На сьогодні ми себе забезпечуємо близько на 30%. Фактично місто дотаційне і шкода, що існують деякі непорозуміння між його підприємцями. Зараз у міській раді створена комісія по роботі підприємств, підприємців та організацій. Вона створена для покращення обслуговування людей і легалізації робочих місць.
- Які актуальні проблеми міста, що сьогодні “в роботі”, над чим працює міський голова і його “ команда”?
Проблема №1 – питання цвинтаря. В Копичинцях уже немає місця для поховання. Ми пів року потрапили на чиновницькі, як то кажуть, бюрократичні стіни, щоб виготовити попередні висновки, акти та дозвіл на цвинтар. Це питання зараз розглядають в обласних структурах.
Проблема №2 – питання створення робочих місць. На сьогоднішній день наша команда працює над тим, щоб залучити до міста інвесторів для створення робочих місць. Проблема у тому, що всі підприємства уже приватизовані, або куплені, або ж доведені до банкрутства і аж тоді куплені. Минулого тижня до Копичинців завітали інвестори, які так і не змогли знайти мову з власниками, адже підприємства мають свої плани і чужі інвестиції їм ні до чого. За рахунок цього втрачається кількість робочих місць.
Проблема №3 – створення каналізаційно-насосної станції. Користь від того полягатиме у відведені всіх стоків (а їх аж 60%) в обхід міста. Зараз налагоджуємо контакти з керівництвом департаменту, яке очолює наш земляк, пан Лосик. Ми домовились, що до кінця року владнаємо заплановану справу. Але для цього потрібно ще 51 тис. грн., яких дуже важко і повільно пересилають нам зі столиці. Зараз тернопільська фірма має докінчити перерахування і передати нам. Аж тоді, спільно із ВК-112 та комунальною лікарнею, будемо проводити стоки в обхід Копичинець та річки.
Проблема №4 – проблема реконструкції ставка. Фактично пройшло заболочення на Калинівщині та на кабівцях. Все це тому, що на початку 90х рр.. в болоті загруз трактор, якого опісля тієї оказії швидко розібрали на запчастини. Тодішній мер міста, Савка Б.М., переводив русло в іншу сторону. Але повністю зробити процедуру так і не вдалося. В аварійному стані знаходиться міст. Уся проблема в грошах, міська рада уже готова виробити відповідну документацію, але без допомоги підприємців і державних структур нам не обійтись. А для цього потрібно близько 600-800 тис.грн.
Проблема №5 – асфальтування доріг. За державною програмою плануємо оновити вулиці Б.Хмельницького завдовжки 1,5 км. та Шашкевича (на Кутець) – 1 км., а 1 км=1 млн. грн.
Зараз також проводяться роботи по проводженні магістрального водопроводу.
Проблема №6 – реконструкція очисних споруд. Потрібна документація вже пройшла експертизу, але ще повернули на доопрацювання. Спеціалісти з Полтави виготовляли цю документацію. Так як обхід буде кругом річки, то на очисних зараз плачевна ситуація.
- Копичинці – місто в минулому промислове, хоча його й називали раніше “зеленим містом ”. Тому не дивно, що екологічні проблеми тут стоять досить гостро. До того ж, виправна колонія є запорукою порушення екосистеми в Копичинцях. Як з цим боротиметься міська влада?
Раніше було комунальне господарство з великим надбанням та морем техніки: транспортні засоби, спецзасоби, каток та ін. А сьогодні ця комунальна служба перетворилась на руїну. Останній рік функціонування припадає на час проведення спартакіади, коли за допомогою техніки господарства мали заасфальтувати дорогу кругом Універмагу. Район пообіцяв, що дана процедура буде виконана за їх кошт, натомість „спихнули” усе на Копичинецьку комунальну службу і виставили рахунок. Заплатили технікою. Тепер не залишилось нічого. А зарз нам потрібно купити трактор, щоб ліквідувати масові сміттєзвалища, особливо у центрі міста. І коштує такий трактор – 130 тис.грн. Також потрібно придбати машину для сміттєвих урн.
Стосовно зеленості міста, то й воно і надалі дуже зелене.
- Запорука вирішення проблем міста – у його динамічному економічному розвитку. Які тут реалії та перспективи?
Копичинці, як ви знаєте, знаходяться на транспортній магістралі Броди-Чернівці. Це дуже вигідно для міста. Також у нас поволі створюються підприємства. Наприклад, на місці колишнього консервного заводу має бути цех, на місці „Адонісу” ще якесь підприємство. Власники їх говорять, що готові платити людям, але не вистачає кадрів. Планують створити близько 60 робочих місць. На автобазі вже помало відновлюють деякі маршрути. Недавно відбулися збори акціонерів. Тому, чекатимемо змін.
- Володимире Стефановичу, чи буде створено найближчим часом у Копичинцях щось таке – оригінальне, колоритне, – що буде надавати місту неповторності, стане “обличчям міста”?
Хочеться зробити „Копичинецький Діснейленд” (Сміється). Але наступного року ми, все ж таки, плануємо відновити дорослу футбольну команду. Щоб на вихідні кожен зміг піти на футбол і поспостерігати за грою місцевої команди. Надіюсь, до цієї програми долучаться місцеві підприємці та державні структури. А талантів то у нас багато. Вся надія на допомогу та організацію.
- Якщо можна, декілька слів про себе, Володимире Стефановичу.
Здаватися моя команда не буде. Робитиме усе для того, щоб у місті було чисто. Хочу, аби громадяни міста любили свої Копичинці Навіть якщо доведеться мені втратити рейтинг я все одно думаю, що доб’ємося потрібного результату для благоустрою міста.
Що ж, дякую, Володимире Стефановичу, за зустріч і за розмову. Хай Вам щастить БУДУВАТИ – нові Копичинці для нових копичинчан, нове життя, нове майбутнє.
Досьє:
Пеляк Володимир Стефанович
Вік: 33 роки
Місто народження: Копичинці.
Освіта: ТАНГ, економіст.
Хобі: футбол
День народження: 5 березня
Обраний мером з березня місяця 2006 року.
Спонсор допису: Життя іде дуже швидко, а слідкувати за часом дуже важко. Саме тому швейцарские часы киев допоможуть робити це невимушено та красиво