Літо іде повним ходом, тому і відпочинок не заставляє на себе чекати, а тим більше активний відпочинок. Цей раз в наше око потрапив Сатанів, містечко на Хмельниччині, з цікавою природою в окрузі та водоспадом на річці Збруч. Про дану місцину читайте далі.
Перш за все слід наголосити, що проблем із потраплянням в зазначене місце не буде ніяких. З Копичинці йде прямий автобус, прямо туди, куди нам потрібно, а саме Сатанів. Отже, в 9.30 йдемо біля пошти, і зупиняємо автобус Івано-Франківськ – Сатанів-курорт. Оплачуємо у водія 8 грн. 50 коп. (якщо брати квиток в касі це буде на гривню дорожче, відповідно 9 грн. 50 коп.) і їдемо близько 1,5-2 год, і ось ми в омріяному місці.
Щоправда все залежить куди вам потрібно, якщо на водоспад, то не слід їхати до кінцевої зупинки, варто вийти на автомобільній трасі, де є знак, що показує що вже кінець Сатанова та показник, що вказує на наявність Свято-Троїцького монастиря ліворуч. Пройшовши через хутір, та спустившись лісом до низу ми опиняємось якраз біля самого водоспаду. У випадку, якщо ви приїхали до кінцевої зупинки, то можете спробувати зупинитись біля озера, яке знаходиться в самому курорті, але оскільки місця там не багато для розташування наметів, та й вода дещо брудніша, ми вибрали перший варіант.
Приїхавши в п’ятницю ближче до обіду ми були дуже вражені, адже і в будній день біля водоспаду зібралось дуже багато людей, щоправда нам все таки повезло – ми дуже гарно розташували свій табір.
Унікальність місцини полягає в тому, що насправді водоспад штучний, але це не заважає людям гарно відпочивати, та повибивати „солі” під ним. Але на відміну від інших водоспадів, тут можна також і поплавати (мабуть все таки заслуга інженерів, які робили той штучний водоспад).
Приїхавши в перший день, течія води була досить таки незначна, а вже ближче під вечір та в суботу і неділю потік води був настільки великий, що забувши триматись за нижню білизну зайшовши у водоспад можна її позбутись. Але особливість в тому що під самим водоспадом глибина не велика, отже заходять у водоспад всі – від малого до великого. Але є і де покупатись, а саме чуть-чуть вище самого водоспаду і є водойма, глибина якої дозволяє покупатись.
Також цікавим буде наявність біля самого водоспаду крана, з якого витікає мінеральна вода типу „Нафтуся” (пахне дуже своєрідно, тухлими яйцями, але від цього не менш корисна). Тому хто хоче вибити солі та очистити організм – тут прекрасне місце.
Але відпочинок також класний не тільки водою, але й унікальною історичною пам’яткою недалеко звідти, а саме Свято-Троїцький монастир.
Це пам’ятка архітектури 16 століття, яка не могла не потрапити в наше око. Сам монастир розташований на вершині гори, а вигляд з дзвіниці дозволяє оглянути всі околиці Сатанова на декілька десятків кілометрів. Але не лише зберігся сам монастир, але й мури навколо нього (засіб захисту від нападників того часу), крім них також є печери, в яких жили самі монахи, та декілька дуже старих могил, десь з 10-11 століття. Насправді, є на що подивитись, дуже і дуже цікаво.
Повернення додому також не викликало труднощів. Нами було вибрано той самий автобус, але який вертався в зворотному напрямі. Із самого курорту він відправляється в 13:15, але оскільки ми сідали на трасі біля повороту на хутір, то автобус приїхав десь в 13:20. Запакувавши речі та запакувавшись в автобус, із чистою душею та приємними спогадами ми вернулись в Копичинці, десь близько 15:00. Сам відпочинок виявився дуже якісним і що саме головне для студентів – економним і цікавим.
