Літо – найкраща пора для подорожей. Проте не лише десь далеко до моря чи в сусідні країни. У нас, фактично «під носом» є дуже багато чого цікавого. У своїй теперішній розповіді я розкажу про наш локальний маршрут, котрий проходив населеними пунктами Гусятинського району.
За два дні ми задумали відвідати та пройти ось такий маршрут: Гримайлів, Вікно, Личківці, Сидорів, Шидлівці, Жабинці.
Свою подорож ми розпочинаємо від залізничного вокзалу нашого міста. «Другим Тернопільським» поїздом ми доїжджаємо до сусіднього Хоросткова, звідки без проблем добираємось до Гримайлова.
Отже, Гримайлів в минулому велике панське поселення. Сучасній Україні та й всьому світові Гримайлів приніс відомого фізика та відкривача рентгенівських променів Івана Пулюя. Окрім пам’ятника (точніше двох) в селищі також присутній і древній пам’ятник відомому польському письменнику Адаму Міцкевичу. Окрім пам’ятників в Гримайлові слід оглянути залишки старої синагоги і Покровську церкву 1806 року.
Детальніше про Гримайлів читайте тут: castles.com.ua/hrymaj.html
Пам’ятник І.Пулюю
Покровська церква 1806 р.
Рештки синагоги
Пам’ятник А.Міцкевичу
Наступним пунктом в нашій подорожі є село Вікно. Дістатись туди можна і пішки, адже з Гримайлова це зовсім не далеко – всього 5-6 км, а враховуючи навколишню природу зовсім мізерна відстань. Ще при в’їзді в село бачимо відбите світло, так звані «вікнини» – карстові озерця, завдяки яким по легенді село і отримало свою назву. Ці озерця за словами людей бездонні, а завдяки своїй глибині озерця тримають сталу температуру протягом року, зимою не замерзають. Окрім того сама природа у Вікні надзвичайна. Привертають увагу скелі, які в народі називаються Франковими, адже згідно переказів саме там часто любив бувати Іван Франко, коли проживав у Вікні.
Макове поле по дорозі до Вікна
Вікнянські краєвиди
Вікнини
Після відвідин Вікна знову ж вертаємось в Гримайлів, звідки сідаємо на автобус і добираємось до наступного пункту нашої поїздки с.Личківці.
Самі Личківці мене здивували перш за все своєю площею, адже село досить велике, будинки розкидані по великій площі. Самі Личківці колись були містечком. Зараз тут є й цікаві історичні пам’ятки, як костел чи залишки замку (зараз перетворені на каплицю). Окрім великих архітектурних форм вражають своєю незвичністю також і менші архітектурні форми як наприклад надгробок польського вояка Заборовського чи Холерний стовп.
Детальніше про Личківці читайте тут castles.com.ua/ly.html
Личковецький костел
Залишки замку
Надгробок Заборовського
Недалеко від Личківців в горах Медоборах розташоване культове місце для сучасних рідновірів та в минулому наших предків древніх слов’ян. Саме тут на горі Бохит знайдені залишки древньої слов’янської святині. Не побачити стародавні капища ми просто не могли. На думку вчених саме тут (на Бохиті) і стояв славнозвісний Збруцький ідол. Озброївшись мапою і компасом вирушаємо в ще не дуже освоєні Медоборські ліси.
По дорозі на Бохит
На зворотному шляху з Бохита погода заставляє нас закінчити 1 день подорожі, адже злива котра настала ледь ми розклали намет в результаті ще й стала причиную нашого повернення додому.
Як я вже й казав на 2 день нам слід було оглянути Сидорів, Шидлівці та Жабинці, проте із погодою нам не поталанило, тому було прийнято рішень повертатись додому. Що ми в принципі і здійснили. Насамкінець слід сказати що подорожувати можна і з незначною сумою в кишені (ця подорож «винесла» аж 50 грн разом із харчами), головне бажання, а цікавих місць хватає і в нашому районі, не кажучи вже й про Україну.
Фото: Boduk, Дьома
Спонсор допису: Літо – туристичний сезон і багато хто подорожує літаками. Дізнайтесь більше про авиабилеты, і замовте собі за найкращими цінами прямо в інтернеті