У попередній статті на футбольну тематику я частково згадав, що недільне свято футболу стосувалось не всіх копичинецьких команд за віковою категорією. Добряче зіпсувати і футболістам, і вболівальникам вихідний «допомогло» керівництво міського стадіону, яке безцеремонно відмовило новоспеченій команді ФК «Копичинці» зіграти на рідному полі.
У копичинецького футболу славна історія. Та лише відомо два випадки, коли рідній команді ось так тупо (кращого слова тут не підібрати) не дали захистити честь свого міста. Відмова – це камінь у душу, бажання, ентузіазм наших гравців. Відмова – це шлях до відвертого незадоволення вболівальників, які замість очікуваного кричання «оле-оле» чи «гооооол» стали про себе, а то й вголос проклинати керівників стадіону, а попри них і безпідставно копичинецьку владу, і мера, і Копичинці загалом. Мотивація відмови, подейкують, проста – керівники не хочуть ще однієї команди в місті, тим паче такої, що програє. Ну а що ж ви думали, панове-стадіонники, що нова команда почне одразу з перемог? Чи можливо ФК «Надія» починала з яскравих поєдинків? Зрештою, не мені вам про це казати. Ви й самі про це знаєте! Про детальну причину видзвонювати, як профжурналіст, керівників я не збираюся. Хай роблять сумлінні висновки, а тратити час на розмови – це зайва річ. Прикро, але славні футбольні Копичинці знищують ті, хто їх свого часу розвивав…
Тож замість початку матчу у неділю, 31 травня, о 15. 30 год. на копичинецькому стадіоні, наша ФК «Копичинці» вимушена була емігрувати в сусідні Коцюбинці, де розпочала поєдинок мало не о 18 год. Їх проводжали засмучені погляди уболівальників. Лише декільком випала можливість самотужки приїхати в Коцюбинці, щоб підтримати рідну команду.
ФК «Копичинці» – новостворений клуб, який наразі працює на ентузіазмі гравців. Склад команди постійно міняється і включає у себе як професіоналів, так і аматорів футболу. Команда на сьогодні перебуває у слабкій позиції, адже провідні копичинецькі гравці грають за команди сіл і міст, де побільше платять чи взагалі платять, а в рідному місті лишаються лише віддані Копичинцях і ті, кому цікаво вийти на велике поле, щоб зустрітися у важливому двобої.
Ігрова ситуація в центрі поля. М’яча намагається відібрати Тарас Дідик
Дорогою до Коцюбинців ФК «Копичинці» налічувала рівно 11 осіб, але поки розпочався матч, вдалось ще підібрати до команди трьох провідних футболістів. Одне слово, команда формувалась на ходу. На перший тайм ФК «Копичинці» вийшла у такому складі: ворота міцно охороняв досвідчений гравець, який, пожертвувавши робочим часом, вийшов підтримати рідну команду – Олег Польник; у захисті працювало молодше покоління, яке одразу після виграшу своєї ФК «Надії» U-15 прибігли підсилювати склад – Святослав Мельник і Дмитро Надвірняк, а також досвідчені Дмитро Стрижак і Тарас Галонський. У півзахисті діяли Павло Білінський (капітан команди), Тарас Дідик і Тарас Черниш. Щодо нападу, то, на жаль, не було таранних чи швидких гравців. По дорозі якраз приєднався до команди Олег «Зелик», який у минулому вмів обмаювати пів-команди суперника і забивати чудові голи, але сьогодні йому нічого не вдавалось. Також в нападі перший тайм грав Павло Ухач, але він спромігся лише на кілька пасів і один неточний удар після кутового. Перша гра на великому полі, як-не-як.
Капітан команди, досвідчений Павло Білінський, відпрацьовує у захисті
Олег Польник, корінний копичанин, досвідчений голкіпер
Він же вибиває м’яча на хід нападникам
Що ж, перейдімо вже ближче до гри. З перших хвилин наша команда зарекомендувала себе як колектив, який навіть без жодного тренування не збирається програвати. Тривалий час велась жорстка боротьба в центрі поля і почасти виникали «пожежі» біля воріт обох суперників. На початку зустрічі стовідсотково мали забивати Олег «Зелик», але удар заблокували жабинецькі футболісти, а через кілька хвилин чудово нагоду змарнував Тарас Черниш. Вийшовши один на один з голкіпером суперника, він спробував перекинути м’яча за комірець, але досвідчений голкіпер, який свого часу грав в основі за збірну області, задум розгадав і парирував м’яча.
Тарас Черниш вкотре проходить оборону жабинецької команди
З м’ячем захисник молодого покоління – Дмитро Схаб
Міцно тримав оборону й Святослав Мельник, талановитий копичинецький молодий футболіст
Після такого, наче сприятливого для нас початку (бо не пропускали довгий час), ФК «Копичинці» пропустила. З подачі кутового сильним ударом головою гравець команди-суперника відкрив рахунок у матчі. 0:1.
Мінімальний розрив, то ж ніби не привід засмучуватися. Правда, такого приводу чекати довго не довелось. І винуватими у цьому є не настільки футболісти ФК «Копичинці», як арбітр матчу, який своєрідно став «антигероєм» матчу. Другий раз Олег Польник був вимушений витягувати м’яча з сітки воріт після того, як заштовхали його гравці, що перебували в положенні поза грою.
Після цього прикрого моменту ФК «Копичинці» побігли відігруватися. Перша ж реальна нагода виникла у того ж Тараса Черниша. Він знову вийшов один на один з воротарем жабинецької команди і, вже на досвіді з попереднього моменту, витримав паузу і пробив сильним ударом низом. 1:2. Копичинці забили! Після цього зросло більше боротьби у центрі поля. У кінці тайму вперше на велике поле вийшов Руслан Кравець, що замінив травмованого гравця, прізвище й імені якого я, на жаль, забув 🙂 А на перерву команди пішли з незмінним рахунком.
Після десяти хвилин другого тайму нашу команду суттєво підсилили Михайло Бабій (замінив Павла Ухача) і Ярослав Попитак (вийшов замість травмованого Тараса Галонського). Слід сказати, що гра вирівнялась. Перевага повністю перейшла до ФК «Копичинці» і довгий час не виникало сумнівів, що наші спортсмени зможуть не тільки зрівняти, а й вибороти переможний рахунок.
Утім, усі надії поховав чудернацький арбітр матчу, який, одягнений у шлюбні штані і примітивний спортивний костюмчик, вигадував чудеса футболу. Після виходу Олега Польника на м’яч, збоку від нього, і було видно неозброєним оком, що таки далеко, впав нападник ФК «Жабинці». Арбітр одразу показав на 11-метрову позначку. Обуренню не було меж. Надіялись, що не заб’ють. Наш Олег Польник, хоч і вгадав напрямок м’яча, не зміг втримати його після потужного удару. 1:3. Прикро, але це ще не кінець.
“Чому пенальті? Та бо я зі Жабинців!”
Боковий арбітр матчу. Також не менш оригінальний
Далі, як і на початку другого тайму, копичани вже грали розслаблено і впевнено тримали м’яча у всіх ланках поля. Почасти виникали моменти біля воріт суперника, але кардинально бракувало результативного завершення. Через кілька хвилин після пенальті зі стандарту Копичинці відквитали один гол. Відзначився Михайло Бабій, який вийшов на заміну. 2:3.
Проте знову всі сподівання на перемогу знівелював арбітр матчу. Положення поза грою для нього, напевно, не відоме. 2:4. Остаточний рахунок матчу…
Коцюбинецькі своєрідні вболівальники
Візуальні перевдягальні для футболістів вже “готові” до Євро-2012
Ось так пройшов дебют ФК «Копичинці» в Чемпіонаті Гусятинського району з футболу. Маємо надію, що на перемоги недовго доведеться чекати, а керівники місцевого стадіону усвідомлять, що футбол – це не привід для меркантильних інтересів.
Наступну гру ФК «Копичинці», якщо ж, звісно, збереться у повному складі, зіграє у неділю, 7 червня, на виїзді у с. Городниця з місцевою командою. Це буде третя гра в рамках чемпіонату Гусятинського району (на першу з с. Васильків ФК «Копичинці» не з’явилась).
