Бандерштат‘2008: грязюка стає модною

«Ми є хлопці з Бандерштату, ходимо до церкви, шануємо батьків…». Приблизно таких, як у пісні Братів Гадюкінів, зібрати людей взяв за мету другий всеукраїнський фестиваль альтернативної музики та сучасного мистецтва «Бандерштат‘2008». Свято пройшло поблизу м. Луцька, в с. Гаразджа, у вихідні дні 9-10 серпня. Ідеологічно забава носила засади розвитку здорової молоді, прищеплювання любові до всього українського, а також покликана була навчити шанувати своїх героїв.

Де і чим живе БАНДЕРШТАТ?

Фестивальне містечко «Бандерштат» зручно розгорнулося в кінці села Гаразджа на території дитячого табору «Сонячний». Назву невідомого для гостей поселення важко було запам’ятати і вимовляти, тому вони, жартуючи, говорили, що в бога Джа усе гаразд :). Дістатися до місця фестивалю було просто, адже з Луцька організовано курсували спеціальні маршрутки, які й після завершення концертної програми розвозили охочих за помірну плату, 2 гривні, назад у центр Волині. Загалом на святі побувало близько 3-4 тисяч осіб, які приїхали здебільшого з Луцька та ближніх населених пунктів. Очікували, звісно, більше гостей, але нестійка дощова погода частково зіпсувала сподівання організаторів. До речі, ініціаторами проведення фестивалю виступили ВМГО «Національний Альянс». Також спонсорську підтримку надали футбольні клуби «Волинь» та «Феміда-Інтер», бар «Майдан», поліграфічна фірма «Ініціал», фірма «Волиньагродорогбуд» та інші. Бюджет другого Бандерштату оцінений у 200 тис. гривень, це вдвічі більші затрати порівняно з минулорічним святом, яке відбулося в самому Луцьку.

Майстер-клас з боді-арту

Головна сцена Бандерштату‘2008 розмістилася на футбольному полі, звук та світло вміло забезпечувала львівська бригада «West-sound». Найбільше труднощей у іхній роботі додав вечірній дощ першого дня, заблокувавши сценічнім можливостям запрацювати на повну потужність. На малій сцені, що в лісі біля наметового, читали вірші та грали ще зовсім аматорські колективи. Навколо футбольного поля ярмаркували етнічною продукцією, можна було купити вишиванки, прапори, символіку тощо.

На території фестивалю рівновіддалено знаходились потрібні для активного відпочинку місця: їдальня, медпункт, повстанська кухня, туалети, душ, наметові містечка, спортивні поля, озеро, і т.д. На кухні безкоштовно роздавали охочим гречану кашу, бо нормально поїсти у торгових наметах не було чим. Ціни на товари приватників, а це зокрема гарячі та охолоджуючі напої, помітно кусалися. Щодо інших зручностей, то не такими вони й вигідними були: душ з холодною водою, туалети… гм, тут краще взагалі промовчати. Ну не навчились на Волині робити витяжку!!! 🙂

Як і обіцяли організатори, на Бандерштаті алкогольних напоїв не продавали, зате розпивали їх тут повним ходом :). Позаяк вхід на забаву був вільним і без жодного контролю, то пронести пляшку чи навіть ящик горілки не викликало жодних труднощів. А купували спиртне відпочивальники, які не поділяли ідеологію фесту, неподалік від табору, у сільському кіоску, який за 2 дні отримав ще небачені для його власника прибутки. Про це свідчила кількість скляної та пластмасової тари після концертів. На щастя, сміття було кому збирати – фестиваль зібрав чималу бригаду волонтерів.

Розважати публіку на фестивалі була покликана низка веселих атракцій. Проводився конкурс графіті, майстер-класи з фотографування, боді-арту, показові виступи з бойового гопака, тріалу, фрізбі, соксу, паркуру, змагання з баскетболу, футболу, трансляція фільмів та ін.

Бойовий гопак

Цього річ дощу слід надати статус «явище року». Бо саме він зруйнував багато домівок в Україні, забрав життя кількох людей, чимало культурних заходів через нього так і не відбулось. На Бандерштаті у перший день мокрій погоді ніщо не віщувало, аж увечері, під час виступу гурту «В.О.Д.А» (назва відповідна дощу:)) хлинула злива. Лилася вода з неба мало не до кінця концерту. Подібне атмосферно-культурне явище вже було у Славському й Підкамені, тому дощу ніхто не лякався, а навпаки – танцювали, веселилися, продовжували місити болото перед сценою, раз по раз падаючи у багнюку і кидаючись нею в одне одного. Було й таке, що шматки болота з травою летіли геть на сцену. Під кінець першого концертного дня дощ трохи вщух, дав трохи без дощовиків глянути на сцену. Продовжив свою справу він над ранок, але не надовго – недільний день видався на диво сонячним і приємним, навіть калюжі встигли висохнути.

Болотяні чорти 🙂

Ведучий Бандерштату – Юрко Зелений

Протягом двох днів оголошував гурти та розважав публіку знаний в Україні музикознавець, ведучий, філолог, борець за волю всього українського, Юрко Зелений. Він часто жартував, розповідав смішні історії та анекдоти. Гурти оголошував вдало та цікаво. Ще б пак, адже робив це вже не перше. Раніше Юрка Зеленого можна було побачити ведучим фестивалю «Нівроку» у Тернополі. Хто зна, може й цьогоріч він буде там.

ПРО перший день

Усі атракції мали б повторюватися щодня на фестивалі, але, знову ж таки, через дощ відбувалося все здебільшого в недільний день. Зате не скорочували концертну програму гуртів, яких Бандерштат офіційно привіз аж 22 команди! Наразі детальніше розповімо про перший день, бо грали тут ще мало кому відомі музиканти.

Отакі хмари наступали перед зливою

Найважче, відкривати фестиваль Бандерштат‘2008, довірили команді з Тернополя – «Ендорфін». Хлопці із завданням справилися. Далі виступали дві молодих групи, «АнтиПоп» із Житомира та «Dispel» з Луцька. Відчувалось, що працювати їм ще треба дуже багато і, хто зна, чи щось у них вийде. Надто вже багато браку та відсутність музичного смаку. Рятувати ситуацію на підмостках головної сцени заходились гурти «SCREAMERS» із Самбора, «Краплі Морзу» з Володимира-Волинського, місцева «В.О.Д.А» та «Спалені Вітрила » з Рівного. Було видно, що ці команди грають вже не вперше і попри молодий вік існування вже встигли завоювати певну симпатію в аудиторії. Вже ближче до ночі неймовірного драйву додали львівський панк-рок-гурт «Хуч» та фолк-рок-ватага «Кораллі» з Івано-Франківська. Останні тільки за цей рік отримали шалену популярність. Насамкінець розбив вщент публіку виступ луцького гурту «SLAP», не залишивши хедлайнеру першого концертного дня – львівської «АННА» – повних сил людей. Приємною несподіванкою став незаплановий виступ Валерія Маренича, котрий виконав кілька патріотичних пісень.

Що було на другий день?

Наступного і, на жаль, заключного теплого вечора виступали трошки «легші» за звучанням гурти. Луцька команда «Збіг обставин» відкрила концерт. Потім розігнали людей гості з Володимира-Волинського, гурт «Апатія», які під важкі гитарні рифи тільки кричали, слів зовсім не було. Далі слідували вже добре знайомі слухачу української альтернативи гурти, такі як: «POMYLKA+REZYDENTA» (Київ), «Мій батько п’є», «Resnullius» (обидві команди з Рівного), «Серцевий Напад» (Чернівці-Луцьк), «Гапочка» (Київ), «Бульдозер» (Тернопіль) і «Де?Сенс» (Червоноград). Дуже якісним виступ видався у львівського гурту «Інкунабула», що достойно підігріли публіку до виступу головних гостей сцени з Києва, патріархів української музики, гурту «Кому Вниз». Сильний і містичний голос лідера Андрія Середи розбудив масу емоцій у молодих людей. Ще довго після останньої пісні кликали «Кому Вниз» ще заспівати. Так хедлайнери і зробили, але лише одну пісню. Опісля того закликали усіх на їхнє спільне турне Україною з групою Nazareth. Але і після останнього слова ніхто не хотів розходитися. Ще трохи почекавши, публіка на завершення фестивалю разом, без нічийого наказу, велично заспівала гімн України. На цьому усе й закінчилося. Зате як закінчилося!!!