«Підкамінь 2008» – фестиваль дощу й болота!

Добряче погуляти справжнім цінителям великих українських забав погана погода не завадить! Це твердження довело понад 10 тисяч осіб, що лише знахабнілим поглядом дивилися у бік дощу і продовжували радіти українській музиці на фестивалі «Підкамінь 2008». Це дійство запам’ятається багатьом сильним дощем, веселим борсанням у грязюці, танцями у дощовиках і, звичайно, запальним фольк-роком! Фестиваль Під камінь’2008, що носить назву однойменного містечка у Львівській області, і який цього літа 25-27 липня відбувся лише вдруге, зробив серйозну заявку посісти місце одного з провідних дійств країни. Цьогоріч гуляння розвернулися довкола двох сцен: на малій сцені свої вміння показували здебільшого аматорські колективи, а головна, що працювала увечері, тішила по вуха замазаних у болоті відпочивальників гуртами визнаних Україною та світом. Аби не бути голослівним, забава запросила порівняно з першим дійством (Кому Вниз, Пропала Грамота, ТІК…) ще зірковіших учасників, а саме ВВ, Юркеш, Вій, Мертвий Півень, Перкалаба. Їм товариство склали ДримбаДаДзиґа, Чоботи З Бугая, Сонцекльош, Русичі, Бурдон, Дивні, ТаРута, Вертеп. На жаль, через важкі кліматичні умови не змогли заспівати у Підкамені київський гурт АтмАсфера та івано-франківські Коралі. Зате несподівано до списку доєдналася етноватага зі Львова ДоСхідСонця.

Цікава й кумедна гра "простинькобол"

З Копичинців дістатися до Підкаменя доволі просто. Автівкою вам доведеться проїхати близько 130 км по трасі Чернівці-Броди. Якщо ж немає грошей на бензин, тоді краще брати квитки на дизель-поїзд до Тернополя, а звідтіля вже є багато маршрутних автобусів до місця фестивалю. Копичинецькі туристи обрали останній спосіб. Існують й інші маршрути, але вони забирають надто багато часу, як для такої відстані.

Навіть потужні авта грузнули у болоті

Рік від року стає моднішим на розмаїтого роду фестах запроваджувати якісь літературні складові. Не стояв осторонь від цієї закономірності і Підкамінь ‘2008. Забава мала затишний майданчик красного письменства від кав’ярні-книгарні Кабінет. Він надав прихисток для любителів бесід про високі матерії, а також можливість поспілкуватися з письменниками і поетами. Опікунами літературних дійств стали культурознавець Юрій Кучерявий та письменник і упорядник часопису Четвер Юрій Іздрик. Приємно, що тут читала свої вірші й Мар’яна Савка, послухати яку прийшло багато копичан.

Мар`яна Савка читає вірші з останньої збірки поезії "Бостон-джаз"

Створювати особливий настрій і дух на Підкамені 2008 була покликана низка супутніх розваг: вогняні видовища, лицарські бої, куштування місцевих страв, виставки народних ремесел, ігрові майданчики, військово-спортивні змаги, велосипедні мандрівки, уроки скелелазання, навчально-показові виступи з народних танців, ткацтва та інших промислів, Майстерня пісні, розваги для дітей у Садочку для малят, покази бойових мистецтв, концертні програми від творчих народних колективів і багато чого іншого. Навіть попри несприятливу погоду всі заплановані атракції відбулися.

Нещадні лицарські бої закінчувались навіть кров`ю

Великий український казкар, Сашко Лірник, взяв до своєї казки і нашу Ярину (вже вкотре :))

Другий за ліком фестиваль у Підкамені став можливим за допомоги чисельної кількості спонсорів та меценатів. За словами організаторів, загальний бюджет забави склав понад 500 тисяч українських гривень.

Наметове містечко цього разу заглибилося в ліс, де під кронами дерев на так дошкуляв дощ і збиралося долі менше води, ніж на наметовому полі. Хоча копичинецькі відпочивальники не побоялися дощу і розклали намети просто неба. Окрім концертів та атракцій, своя програма, теж не менш цікава, проводилася біля наметів: вогнище, розмови, співи під гітару, кричалки, без котрих не обходиться жоден фестиваль, та інші веселощі.

Посиденьки в наметовому містечку

Цьогоріч фестиваль мав прийняти близько 20 тисяч осіб, але через несприятливу погоду дійство відвідало лише половину. Здебільшого на свято приїхали із сусідних областей, але були навіть гості з інших частин України та закордону. Контингент склали як справжні цінителі української музики, так і прості селяни (гопніки, бариги і т.д.), котрим випала чудова нагода випити і вдало «почистити» намети. Шкода, але багатьом після фесту бракнуло завдяки умілості нелюдів мобільних телефонів, грошей, одягу, взуття тощо. Навіть ми були свідками того, як п’яний гопнік вранці крав в сусідів карімат (туристичний коврик). Звісно, довиконати злочин йому не дали. Також на фестивалі п’яними ходили неформали, але вони, на відміну від гопніків, нікому зла не робили, хоча трохи за**обували 🙂

Щодо погоди, то дощ почав падати у четвер, вночі була страшна буря, у п’ятницю вночі знов лив дощ, у суботу також ішов дощ із зливами, випогодилося лише в останній день фестивалю – у неділю. До самого Каменя під час дощів можна було підняти без перешкод, але на спуску від Каменя до сцени утворилося розливне море багнюки. Танцюючи перед сценою, відпочивальники намісили ще більше болота і перетворили його на найбільшу фестивальну атракцію. Молодь роздягалася і пірнала в теплу грязюку, борсалася у ній, хляпалася нею, немов у старих добрих традиціях Вудстока! Потім з тією багнюки всі бігли відмиватися у холодний душ 🙂 Саме дощ і багнюка, які, здавалося б, мали зіпсувати свято, додали йому родзинки. Бої в грязюці, місиво фестивального “тіста” та танці під дощем стали улюбленою забавою і гостей, і артистів.

Болотяні та-та-та-танці!

"Наступного року фестиваль "Підкамінь" буде організовано ще краще. Плануємо відремонтувати дороги-під’їзд до території фестивалю. Також буде облаштовано три сцени: мала – найкращі колективи Бродівщини, велика – для відомих гуртів України, середня – для усіх бажаючих виступити українською мовою", – зазначив на одній з прес-конференцій організатор фестивалю Олександр Ганущин. Також є домовленість, що на Підкамені`2009 знову виступатимуть Воплі Відоплясова!