Вчора, на саме Різдво, у приміщенні танцювального залу ЦКіД відбулась святкова тематична «Різдвяна вечірка». Як і було заплановано заздалегідь, до плану вечірки включили колядки, щедрівки, піднесені духом пісні. Протягом свята на проекторі, який вже вкотре люб’язно надає комп’ютерний клуб «kopy.com», транслювався сайт міста kopychyntsi.com.ua, кліпи та різдвяні мюзикли. Також мав виступити вертеп, але його коляду перервала «тиха» глядацька аудиторія. Подробиці свята – за детальніше.
Свято розпочалось з незначним ухиленням від графіку, так як у більшості копичан відбувався ще прийом гостей. До танцювального залу вже на 20.00 год. підійшло багато людей. Трошки пізніше, несподівано з колядою завітав вертеп, укомплектований здебільшого учнями молодших і середніх класів. Глядачі уважно вислухали їх, нагородивши за старання щедрими подарунками.
Різдвяна вечірка. Вигляд зі сходів
Транслювання сайту на проекторі
Різдвяні веселощі і танці
Далі – музика, танці, колядки, кліпи, вітання-привітання, сміх, гамір і веселощі.
Розглянемо детальніше по-пунктах.
Пункт 1. Музика
Музика була різноманітна. Окрім колядок, вона варіювалася від попси до року. Техно на вечірці було мало, 2-3 пісні. Таке рішення з мого боку викликано тим фактом, що на всіх дискотеках музика даного стилю звучить найчастіше. То чому б не відпочити від звичності і послухати щось нове? Крім того, суто з людських чеснот, дати можливість, нарешті, добре потанцювати молоді, що закохана в українську музику і молоді, котра живе важкою (рок, панк-рок, метал) музикою. Всі ми в Копичинцях люди рівні, тому не вважаю за потрібне звужувати музику на дискотеці до одного чи двох стилів. Маєте бути різноманітність, різнобарвність. Тоді життя та й культура міста не здаватиметься такою нецікавою, якою стала зараз. Не маю нічого проти діджея Малиша, якщо хтось вирішив закинути мені льоду за спину, але попрошу його не піддаватися масі, смаки якої нав’язані телевізором та іншим злом, а додавати до рецепту ведення дискотеки інші, не менш цікаві інгредієнти.
Протягом музичних чотирьох годин всяких було конфліктів із незадоволеною публікою: то показували своє необґрунтоване «фе» (на обґрунтування сподіватися було марно:)), то грозила побити мій ноутбук (я б вам побив!), то обіцяла мені море грошей за клубняк, але таки ніхто і не дав:) На що я, спокійно відповідав, що всім не догоджу, і якщо не подобається музика, то можете іти додому. Бо ніхто нікого за руку сюди не тягнув 🙂
Пункт 2. Танці
Танці, як звично, не танцями бути не можуть. Навіть просте снування серед танцюючої молоді, є танцями. Хоча, вже вкотре спостерігаю, як багацько «типочків» з пляшеками нічого не роблять і навіть не намагаються, а впевнено підпирають стіни Будинку культури 🙂
Пункт 3. Колядки
Яке ж може бути Різдво без колядок? Колядки були, тільки співало мало… не знають, певно. Думаю, на цьому пункт можна закінчувати, бо слів мало 🙁
Пункт 4. Вітання-привітання
Це найгірше, що тільки може бути на вечірці. В майбутньому поставлю заборону, або грошове обмеження замовлення пісень. Адже такий наплив охочих на халяву послухати пісеньку, ще не було. Люди, я розумію, що всім «колега», та чи розумієте ви, що всім я не в часі і не в змозі догодити? Правда, важко віриться вам? Так що, чекайте змін в цьому плані 🙂
Робоче місце діджея свята
На екрані мюзикл “Вечорниці на хуторі біля Диканьки”
На 22.00 год. у нас був запланований виступ вертепу. Хлопці після важкого театрального дня, завітали і на вечірку. Публіка проігнорувала моє прохання для певного відтинку часу просто помовчати і вислухати колядників (а, може, через свою алкогольну неврівноваженість, навіть не почули). Звісно, не всі шуміли, але в такій атмосфері вертеп піддався негативному тиску і зник з театральної сцени. Такий прикрий факт змусив задуматися у правильності продовження вечірки. Якби моя воля, то вигнав би усіх порушників тиші, а залишив нормальних і добрих людей. Та навіть маленька лекція по основам моралі не знати, чи до всіх дійшла, але вечірку, все ж таки, ми продовжили.
Вертеп, якому не дали нормально виступити
Ще одним, вже звичним для будь-якого свята, став танцювальний номер копичинецьких брейк-дансерів. Хлопці показали все, на що здатні, і що навчилися за останні роки. Публіки цього разу не було чути. Напевно, дійшло попереднє прохання мовчати під час виступу вертепу 🙂 Шкода, що вже коли потрібно було оплесками підтримувати танцівників, вони понуро ховали голову у паркет і заломлювали очі від «начебто яскравого світла».
Брейк-данс у вишиванці
На вечірку прийшло близько 300 осіб, а це таки багато для маленького залу. Дозволю собі процитувати одного з гостей свята: «Прийшло багато народу, а от людей мало». Справді, так склалося в свідомості нашої молоді, що будь-яке свято обов’язково має супроводжуватися з чималою дозою алкогольних напоїв. Хто був на вечірці, той бачив, як п’янички весело (це весело?) «літали» по залу, копали ногами пляшки з-під пива, розбиваючи їх в кінцевому, та приставали із збудженою алкологем активністю до діджея свята. А потім, через їх необережність (та яка обережність може бути???), мусів підключати наново колонки, щоб нормальні люди могли далі веселитися.
Перше, що зробив я, прийшовши додому, це помив чистою водою лице. Бо стільки бруду, як було вчора на Різдво, ще не бачив. Найбільш противно було спілкуватися із тими п’яними «пиками», з яких тхнуло алкоголем і почасти летіла слина. Бе… 🙁 Аякже, як в такому стані взагалі говорити можна?!
Тепер у романтичних стосунках молоді обов`язково має бути пиво
Пляшок від пива було по всьому залі, лише одиниці пили із банок 🙂
Напевне, вечірка вдалася на славу, коли про неї так багато написав. Будь людьми, любіть свою країну і мову! Шануйте рідну музику! Христос народився!!!
