У неділю відбулась зустріч з головою ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком. Людей до залу ЦКіД зібралось близько сотні. Розмова виявилась цікавою і насиченою. Після закінчення виступу Олег Ярославович люб’язно погодився дати інтерв’ю для сайту міста kopychyntsi.com.ua . Згодом у Копичинцях буде створено осередок партії «Свобода», хто хоче вступити до неї, звертайтеся за контактами, які вказані у кінці статті.
Чи подобається вам наше місто – Копичинці?
Типове галицьке містечко, яке викликає тільки позитивні емоції. І для мене, як галичанина, це відчуття того, що перебуваєш у себе вдома. Акуратно, чисто, атмосфера, хати, люди зовсім інші. Я зараз повернувся зі Східної України і ніби нічого не хочу говорити, але вплив радянщини там дуже сильно відчувається. Я, можливо, є не об’єктивним, бо ж я галичанин і безмежно люблю свою землю.
Чим зможе допомогти ваша політична сила місту Копичинці після вдалих виборів?
Це було б неправдиво і неправильно, якщо б я зараз зробив якусь обіцянку. Єдине, що можу сказати, в списках партії буде достатньо галичан, які лобіюватимуть інтереси Галичини. У свій час, коли представляв чотири райони Львівської області, то я особисто дуже багато допоміг для тої території. Це стосується і газифікації, і будівництва шкіл. Реально, за моєї участі, кожного року додатково 50 млн. гривень поступало на рахунки тих районів. Я фактично працював як лобіст. Не буду говорити про якесь конкретне місто, зрозуміло, що ми зацікавлені в тому, що б не тільки психологічний дух Галичини впроваджувати по всій Україні, а й лобіювати інтереси цієї території. Зрозуміло, що треба представляти всю Україну, але це вже буде швидше стосуватися до компетенції тих депутатів, котрі в нас прийдуть від Тернопільщини, щоб вони конкретно допомагали. Я, на жаль, не знаю детально проблем вашого міста. Сподіваюсь, що після створення осередку тут, ми, до речі, будемо вимагати від наших місцевих осередків в перше чергу вивчити проблеми міста і, скажімо, соціальні проблеми, комунальні проблеми і т.д. І, головне, акцентувати свою увагу на цьому. Готувати потрібно нам, як партії, майбутніх депутатів до місцевої ради, а як буде кандидатура, той на мера когось висунемо. Це буде наша ідейно-сприятлива кандидатура, яка підходитиме за фаховими здібностями і, звичайно, через тих людей ми зможемо реально допомагати місту. А фракція в парламенті буде лобіювати інтереси місцевої влади.
Яка проблема №1, на вашу думку, гальмує розвиток українського суспільства?
Люстрація, люстрація. Псевдоеліта при владі. Те, що сьогодні владою керують люди, переважно колишні парт-комсомольські номенклатурники, які, як правило, є не українцями, і у яких не болить душа. Дійсно, якщо в тебе усередині не перевертає за Україну, то ти просто заробітчанин. Ти просто дістав посаду і думаєш, як більше урвати собі. Візьміть, для прикладу, купу чиновників, які є не українцями за національністю. От при такій ситуації, якби вони були на посаді в державі жорстоко національній, то вони б розуміли: крок вліво-крок вправо і їх виженуть. І тому вони б працювали, може ще більше як титульна нація. А тепер, коли, вибачте за слово, до лампочки є Україна, чиновникам як правило, ніхто з них не думає за інтереси України. Взагалі, зараз навіть не видно, що в когось було б державницьке мислення. А тільки як за схемою: «після мене хоч потоп». Тому мають прийти інші люди. В першу чергу, фахівці, але національно свідомі, бо це дуже важливий аспект.
Ким ви себе більше вважаєте: націоналістом чи патріотом? Поясніть різницю між поняттями «націоналізму» та «патріотизму»?
Не кожен патріот є націоналістом, але зате кожен націоналіст є патріотом. Націоналізм – форма вияву любові до своєї землі, до своєї матері, до всього свого. Націоналізм – це вища форма патріотизму. Націоналіст – це той, що готовий набагато більше жертвувати собою і тим, що від тебе залежить, ніж просто патріот.
Скільки часу потрібно, щоб об’єднати українців, адже ця проблема вже здається невиліковною?
Об’єднати можна. Україна переживала ще не такі часи. Почитайте Шевченка, там дуже добре все написано. Шевченка потрібно всім чиновникам перечитувати, адже такі події вже не раз відбувалися в нашій державі. Українцям потрібно запропонувати цінності традиційні і ту ідею, за якою вони зможуть піти. Треба відродити почуття гідності і гордості за причетність до нації. Як приклад, ми маємо побутовий націоналізм, який зараз дуже процвітає. От футбол, чемпіонат світу – це був побутовий націоналізм, де українець з Донбасу чи Галичини малював собі синьо-жовті стрічки, виходив і кричав, що він за Україну. Це, до речі, треба використовувати. Мені здається, що через використання енергії побутового націоналізму можна знайти ту ідею, вищу вже. Скажімо, люди, котрі є політиками-націоналістами, то вже їх робота, або ідеологія, яка для багатьох є незрозумілою.
Ми себе вважаємо нормальними європейцями, людьми, які мають такі самі бажання як будь-хто інший. Ми хочемо, щоб наша нація процвітала, ми хочемо пишатися нашою державою. Це є природні відчуття будь-кого іншого.
Який діагноз ви поставити сучасній ситуації в країні?
Ну…(сміється – Авт.) Це є якийсь такий флюс, який вже нарив так, дуже серйозно і от треба його прорвати, щоб той гній вийшов. Це буде боляче, але потім все буде добре. Як хірург, вважаю, що має бути оперативне втручання, не таблетками треба зараз лікувати, а оперативно втрутитися. Відрізати «кавалок» тіла, а потім воно «зажиє», опрацювати добре всякими потрібними засобами.
Скільки у вашому гардеробі налічується вишиванок?
Близько 15. Я дуже люблю ходити у вишиванках. Взагалі, в інституті ходив я в сюртуку(не чув такого одягу, але наче так називається). Сартак – це коротка куртка, з банданами, червоного кольору. Ще я люблю герасівки (це такі шнурочки на сорочці) носити, причому в різних формах. Люблю легкий стиль: вишивана сорочка і джинси, або навіть і шорти. У мене є вишиванка з короткими рукавами. Вишивка – це є наш національний атрибут. Мені дуже було приємно, коли я в Полтаві бачив молодь, що масово ходила у вишивках. Полтавські дівчата ходили в спідничках з вишивками полтавськими. До того ж, полтавські вишивки дуже гарні. Стиль зараз потрібно для молоді робити модним, престижним, додавати елементи вишивки різних кольорів. Отакий стиль мені подобається. Я природно себе почуваю в ньому.
Контакти осередку ВО "Свобода" в м. Копичинці: 8 097 700 64 01, питати Андрія
