(for my Curt Cobain 1967+1994)
Я листуюсь зі смертю…
І це мій маленький секрет.
Я шлю їй пожовклі конверти
Від диму міцних сигарет.
Я шлю їй гербарій із квітів,
Серветку вологу від сліз,
Малюю Їй сірим графітом
Душею просяклий ескіз.
Я знаю, що весь цей постскриптум
Нагадує повний абсурд.
Знову пишу нерівним шрифтом:
PS. „Я й досі люблю тебе, Курт…” +
Спонсор допису: Цікавитесь розробкою сайтів чи блогів? Підберіть компоненты joomla для найкращого функціоналу
Ранок стукає двічі:
Легко, а потім сильно.
Холодно і могильно
Гасить вечірні свічі.
Ранок кольору тіла
Змерзлого і самого.
Боляче і волого
Світлом кидає білим.
Ранок вбиває тишу,
Краде омріяний спокій.
В темряві нашій глибокій
Я тебе не залишу.
Ранок не знайде ніколи
Наших двох душ-утікачок.
Скільки б не було балачок –
Нас поховали із болем.
Чи варто розплющити очі
Назустріч разючому дню?
Розчинена в сутінках ночі
Я двері йому відчиню.
Бо більше немає притулку
Для Вигнання сьомих небес.
Я серце сховала в шкатулку:
Бо з ним жити важче ніж без.
І Ангел мій знову дарує
Смертельні й стальні відчуття.
Я ж бачу, як в мені пульсує
Його обірване життя.
Невпевнені кроки шляхом існування.
Іду й оглядаюся щокроку назад.
Невже всі надії й гіркі сподівання
Складаються тільки з неправди та зрад?
Дорога нерівна моя й кам’яниста
За мною жевріють криваві сліди.
Закопане в землю нещасне дитинство
О мама, ти більше мене не роди.
Навколо пустеля і вибухлі хмари,
І вітер волосся розпустив.
Для мене так влучно придумано кару:
Куди не поверну – усюди обрив.
І я обираю подальший хід долі
Хоча їх є два. Мої дії прості.
Зірватися в прірву з неволі в неволю,
Або розіп’яти себе на хресті.
Спонсор допису: Цікавитесь автомобілями і всім що з ними пов’язане? Тоді вас зацікавить Автомобильное обозрение citymodels.ru
Найди мое бледное тело
К полуночи в Мертвом саду
Убей меня гордо и смело
Других я убийц не найду.
Закрой мне глаза, вытри слезы,
В объятия трав положи,
И черную-черную розу
В холодные руки вложи.
Растают звезды, как свечи.
Туманом накроется сад.
Рассвет, как и я, будет вечен,
Рассвет, как и я, будет рад.
Хмари тягнуть на гору.
Я почуваюся лялькою.
Погляд мій втомлено хворий.
Байдуже йду коридором.
Болі співають хором.
Важко сказати „Дякую”.
Тінь залишилася вдома.
Я почуваюся привидом.
Серце виходить із коми.
М’язи викручує втома.
Кожен мій крок несвідомий.
Всі мої дні, наче сироти.
Руки, холодні, мов з каменю.
Я почуваюся мертвою.
Ворон на лівому рамені
В душу, як я, поранений
Тихо повідомляв мені,
Я залишилася жертвою.
Люди, почувши про чисельність містечка Копичинці, одразу дивуються: а чому Копичинці мають статус міста, коли за населенням таки не дотягує до міста? Пояснення: у 1654 році місту надали Магдебурзьке право (право міста), за яким Копичинці має це звання вже майже 4 століття. Наші злісні вороги, керівництво районного центру, все ж намагаються помінятись статусами: Гусятину дати „місто”, а нам – скромненьке „смт.”. Шкода, що вони не знають, що старі документи уже довічні і їх не зміниш, та й Копичинці ніхто селом міського типу не назве. Чому? Бо в нас є сайт 🙂
Вже місяць триває „конкурс автора”. За цей час надійшло 53творів. Із них 44 віршів, і лише 9 оповідань. Віршоване слово в Копичинцях набуло більшого розвитку, але вірші не досягають до мінімальних умов конкурсу – 4000 знаків. Після довгих роздумів адміністрація сайту вирішила розділити конкурс на дві частини: вірші та проза. Відповідно до цього збільшуємо розмір призового фонду – 250 грн., як зазначалось в початкових умовах конкурсу, за твори кількістю знаків більше 4000 на автора чекає приз 200 грн., поетам надається приз в 50 грн.
Це звичайна історія про сімейну пару, яка переживає кризу і будь-яким способом намагається врятувати шлюб. Після незвичайної консультації у психолога закохані міняються тілами.
Розвиток такого, звичного для світового кінематографа, сюжету можна буде незабаром побачити в Копичинецькому кінотеатрі в російській інтерпретації. Ізюминкою фільму є лише те, що у головних ролях знімається неперевершені Кристина Орбакайте та Гоша Куценко. Сеанси пройдуть 13 – 14 квітня о 19 та 21 год. Ціна квитка 3грн.
Одного темного вечора, коли люди займалися сном, Вони – займалися
сексом. Пролетів у небі кажан, пробіг по вулиці собака та ще безліч
причин, що змушують на мить оглядатися. Мобілки завчасно вимкнені. Ехо
від стогону збуджує ще більше ніж сам стогін. Нічне небо, на цей час,
вже перестало бути об’єктом уваги.
Аж не віриться, що завдяки унікальній конструкції лавки вдалося
придумати, а заодно і випробувати, стільки нових поз. Надокучливі комарі
настирливо вимагали крові і видовищ. Вони своє отримали, можливо, навіть
аж забагато. Кров із сідниць розбавлена гірким потом є дуже рідкісним
делікатесом(лише одній комасі на трильярд випадає можливість скуштувати
його), тому нехтувати ним ніхто не збирався.
Тим часом, Ті,щоприйшлизанасолодою, брали від життя все, що встигали, і
рівно стільки, наскільки були спроможними їхні молоді тіла. Погода була
сприятливою, а повітря таким чистим і легким, що аж приємно було його
ковтати цілими згустками. Прискорене серцебиття тихим звуком і вібрацією
виходило із грудей.
Час ішов. Поруч, на землі, так само невтомно, трахались тіні. Чіткі
контури, що було результатом безпосереднього впливу яскравого світла з
електричного стовпа, точно повторювали всі ритмічні рухи своїх
власників.
Війна тривала: жодна сторона не поспішала підписувати капітуляцію,
продовжуючи демонструвати ворогу свою могутність. Ідеальна стратегія
включала в себе ведення бойових дій по всій території, завдаючи
противнику значних втрат фізичної сили, а отже, слід зробити висновок,
що лінія фронту постійно перекидалась. Найуспішнішими були «оральна» і
«анальна» кампанії, так як вони значною мірою впливали ще й на
підсвідомість воюючих сторін. Рухливому, м’язистому органу, що носить
назву язик, належить не мала роль у цьому протистоянні. Його основне
завдання: принести, шляхом облизування військових полігонів, додаткове
задоволення противнику, що в кінцевому результаті має значно прискорити
процес кінчання.
І от: на кону вагітність. Життя чи не життя? Доля секунди вирішує все,
коли презервативи були проігноровані. Весь світ завмер. Очікування.
Швидка метушня і…..вздихання із полегшенням: альтернативні діти
опинились частково у роті, частково – стікають по шиї, грудях, животі
важкими желейними краплями і падають на землю.
Радість Їх важко передати за допомогою букв, слів та речень, тому навіть
і не стану пробувати це зробити. Щастя, в даному випадку, отримало форму
як таку, а разом із тим – ще один шанс на існування. Набір обставин
допоміг самореалізуватися.
Тіні обіймались і про щось говорили.
Спонсор допису: Бажаєте здивувати свою половинку та урізноманітнити своє інтимне життя? Відвідайте секс шоп киев
