Походить вона з міста Копичинці на Тернопільщині із славної родини учителів. Любов до писанкарства в цьому роді починала ще бабуся Тані пані Параскевія з Поморянських Елиїв, яка зростала в селі Котівка біля містечка Копичинці, що на Тернопільщині. Вона навчила виготовляти писанки матусю Тані пані Павлину, і так починалася історія писанкових чудес у цьому роді.
Ще в дитинстві Таня Осадца мала змогу милуватися космацькими писанками, які запам’яталися їй на усе життя. Приносили їх на Тернопільщину гуцули з Космача перед Великодніми святами, і Таня завше з нетерпінням чекала цього дня. Та доля довго не колисала дівчинку в українських чебрецях та м’ятах, в рідних серцю околицях. Поляки вислали її батька, а з ними переїхали і дві їх донечки. Саме в Польщі матуся навчала доньок вперше писанкового ремесла, саме в Польщі – далеко від рідної хати – писанки нагадували дівчатам про Україну.
Починала пані Осадца виводити писальцем на білосніжному яйці простенькі взори, такі, як вміла колись її бабуня. Але повсякчас мріяла виготовляти і складні орнаменти, такі, як у Космачі та Гуцульщині.
“В 1950 році я з чоловіком Богданом та малою донькою приїхала до ЗСА, і почала знову виготовляти писанки. Спочатку для себе і для дитини на Великдень, а згодом і для знайомих, і навіть чужинців”.
Було тяжко роздобути літературу про писанки, проте кожна нова інформація чи репродукція справляла мисткині надзвичайне задоволення. А вже наприкінці 50-х років Таня Осадца задумала читати символи на писанках. Почала замальовувати різні зразки, роздобувала інформацію про них. То ж цілком зрозуміло, що колекція писанкових символів у Тані осадцої з роками зростала. Сьогодні в неї зібрано і розшифровано майже дванадцять тисяч писанкових символів. В цю кількість входять усі найменші подробиці публікацій про писанки, про авторів, які виготовляють їх, роки видання тих чи інших книг, взори писанок. Нерідко найменша деталь наштовхує мисткиню на серйозне дослідження.
Читаючи символи на писанках, Таня Осадца прийшла до висновку, що сонце є найстарішим писанковим символом. Найбільш натуральним зображенням сонця є коло. Восьмираменна зірка, яку також називають рожею, первісно зображувала сонце. Тригерний символ (троячок) ще до писанок зустрічається в мистецтві трипільської культури.
Дуже популярним символічним поділом є “сорок клинців”.
Як бачимо, символи, що пояснює Таня Осадца є характерними для писанок Гуцульщини.
Інша інформація:
Джерело:
http://referatik.com.ua/referat/25/1968/?page=2
