Музичні фестини відбулися в навчально-виховному комплексі «ЗОШ І—ІІІ ступенів №1-гімназія», що в Копичинцях на Гусятинщині. Радість слухачам дарували колективи-візитівки гімназії: хор «Краплинки мрій», оркестр народних інструментів «Надія» та дебютанти — ансамбль молодших школярів «Веселкові барви».
Найперше, що вразило навіть не дуже підготовленого слухача: це достойний репертуар обох колективів. Оркестр, приміром, грав твори Джеймса Ласта, Астора П’яццолли, Джуліо Каччіні плюс в’язанки українських маршів, народних мелодій, пісень з кінофільмів 80-х років, зі стрічок «Пірати Карибського моря», «Хрещений батько» тощо.
Красиво звучав і хор. Директор гімназії Ольга Білик зазначила, що історія хорового мистецтва в Копичинцях і в першій школі зокрема давня та багата. Його новітнє відродження почалося з появи у школі в 2001 році вчителя музики Михайла Мимрика (на фото). Він відродив і хор, і оркестр, якими свого часу славилася гімназія. Нині в хорі співає 60—70 дітей, а оркестр налічує понад 50 музикантів. Наймолодші з них навчаються в четвертому класі, найстарші — вчорашні випускники і десятеро вчителів. Усі (за винятком кількох духовиків, котрі відвідують музшколу) — без музичної освіти, але всіх Михайло Романович навчив нотної грамоти й усього, що повинен уміти й знати оркестрант.
Грають гімназисти переважно на раритетних інструментах. Михайло Мимрик розповідає, що збирав їх у всій околиці, де були свого часу колективи. П’ять інструментів подарував школі Володимир Іванків, батько котрого свого часу керував оркестром при школі. Позичили інструменти музична школа, районний відділ культури, Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж, будинки культури… Дещо довелося купити. Діти настільки захопилися ідеєю оркестру, що кілька років поспіль ходили колядувати, аби придбати за коляду потрібні інструменти, підсилювачі, іншу апаратуру.
Тепер в оркестрі — ціла сім’я домбр, цимбали, скрипки, барабани, мандоліни, сопілки, флейта, кларнет, труби та багато інших інструментів. Доглядає за всіма Михайло Романович. Це, каже, його хобі, адже сам грає на багатьох інструментах — духових, струнних, ударних, клавішних. Сам диригує. Щоправда, не з диригентського містка, а зі свого місця в оркестрі. Диригує очима, мімікою, жестами — діти вже звикли і розуміють художнього керівника з півпоруху брови.
— Сам пишу всі оркестровки й аранжування, бо знаю своїх дітей і свої інструменти, — розповідає. — Найперше пропоную дітям музику. Якщо вона їм подобається — я над нею працюю. Бо як не подобається, то не навчиш ні грати, ні співати — я вже переконався. Фонограми нам записує мій колега, з котрим ми разом навчалися. Репертуаром також діляться колеги.
А все починалося з ансамблю ложкарів. Кілька ложок Михайло Романович привіз із Кам’янця-Подільського, де здобував вищу освіту. Тоді це трохи збентежило адміністрацію гімназії, адже ложки асоціюються в нас із балалайкою і російськими сарафанами! Проте Михайло Романович запевнив, що зламає цей стереотип — і взявся до справи. Нині ложкарі вже у восьмому класі й досі дивують своїм мистецтвом гостей школи.
Мріють у гімназії про звання народного для оркестру і про поїздки за межі міста й району, проте нема транспорту. А для того, аби вивезти на концерт чи на конкурс бодай оркестр без хору, потрібно два автобуси!
…Наприкінці свята міський голова Копичинців Павло Лосик подякував гімназистам за концерт філармонійного рівня і нагородив преміями переможців районного та обласного етапів учнівських олімпіад. Гроші для талановитих дітей виділили місцеві підприємці. Найбільші винагороди отримали учні, котрі брали участь у кількох олімпіадах і вибороли призові місця на обласному етапі. Це Іра Грицух, Володя Яворівський, Роман Гонц, Леонід Гнип і переможниця обласного конкурсу науково-дослідних робіт серед слухачів Малої академії наук Юля Нечесна.
Фото Василя БУРМИ
Джерело: http://vilne.org.ua
