30 C
Kopychyntsi
сьогодні 11.11.2024
Архів новин 2006-2018СуспільствоНічний вокзал „Копенгагена”

Нічний вокзал „Копенгагена”

-

Не жахайтеся зображення. Це не місяць, і не метеор Леоніди, і з Копичинцями, на щастя, все нормально. Насправді, так зафіксував мій фотоапарат лампу на залізничному вокзалі. Те, що слава про неповторну красу вокзалу пробіглась по усьому місту, давно не таємниця. Справді, а що приховати, коли він і справді чудовий? Чистенький, прибраний, навіть в туалетах приємно перебувати. Кругом ліхтарі, обгороджено кованим плотом, плиточка. Супер, нє? Але, все ж таки вирішив переконатися у „цнотливості” відновленого вигляду вокзалу. Пішов на вечірнє полювання…

 

 

23.30. На вокзалі тихо. Тихенького гудить вітерець. Ні душі. Масовку створюють тіні, що падають від ліхтарів. Дощик по ринвах скапує на і до того ж мокру плитку. Краса вечірньої залізничниці рідного Копенгагена вражає, але дощ змушує знайти укриття. Зал очікування. Тихо. Милуюсь чистотою. Годинникова стрілка показує уже 23.35. Заходжу в інший зал. Одна спляча душа. Стук-стук… Жіночка із сумками прокидається і раптово запитує на який поїзд чекаю. „Софія-Київ”, – чемно відповів. Вона ж на моє ні, і далі заснула. Отакої.

 

Іду надвір. Дощ не перестає лити. Тим часом не розчаровуюсь і продовжую робити цікаві фотознімки. Розрядилась батарея – ось і воно, інше розчарування. Залишилось насолоджуватись красою вечірнього вокзалу лише візуально. Так, краса неймовірна. Світло ліхтариків падає на мокру плитку, що створює загадкову веселку кольорів. І хоч холодно та мокро, а на душі гаряче. Бо любо дивитися на неповторну красу вокзалу Копичинців, розуміючи, що він – твій рідний вокзал, вокзал твого рідного міста.

23.41. Сигнальний гудок потяга та інформаційне повідомлення чергового по станції порушили мій спокій. Картина вокзалу непомітно зникла. Візія перемінилась. Краса, яка щойно ж була поряд з тобою, раптово зникла. Те тепло, світло та кольоровий світ. Поїзд покинув колію вокзалу. Я залишив рідні Копичинці. Надія в душі не вмирає, що знову насолоджуватимусь красою вокзалу. Адже, саме він першим зустрічає мене із далеких мандрів. Люблю я своє місто, люблю незрівнянну красу рідного „Копенгагена”…

Спонсор допису: Цікавитесь де можна гарно провести вечір із коханою людиною? Для вас існують рестораны з різними кухнями та смачними стравами

Тарас Демчук
Тарас Демчукhttps://dyoma.pp.ua
Засновник та адміністратор сайту Копичинці та околиці. Люблю своє рідне місто, хоча живу і працюю вже багато років у Києві. У вільний час подорожую та люблю читати книги

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНИЙ ВИ...

У Копичинецькій Громаді відбувся військово – патріотичний вишкіл «Юний патріот» присвячений до Дня захисника та захисниці України та Дня українського...

Михайло Мимрик та його шк...

У Копичинецькій гімназії діє ансамбль «Надія», який нещодавно отримував Гран-прі на конкурсі «Феєрія талантів». Нам вдалось поспілкуватись з керівник...

Реставрацію Кутецької цер...

Незалежне видання TEXTY.ORG.UA назвали Церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього в Копичинцях прикладом того, як слід реставровувати дерев’яні це...