Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце.
Україна у долі своїй має такий день – 9 березня. День який явив світові Шевченка – великого сина великого народу, що залишив для нащадків великий «Заповіт».
Тарас Григорович Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру.
Доля приготувала Шевченкові важкі випробування. Із хлопчика – кріпака виріс талановитий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його віри в Україну в народ!
13 березня в Копичинецькій міській бібліотеці для дорослих була проведена літературна година «Живуть Тарасе любий, поміж нас і голос твій,і пензель твій і слово» спільно з вчителями української мови та літератури Крайник О.Є., Росолович Л.О. і учнями10-11 класів НВК "Загальнооoсвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія".
Джерело: Копичинецька бібліотека для дорослих
