Кожного року Чікаго, як і інші міста Штатів і інших країн світу занурюються в "сучасний масовий окультизм". Одна справа читати різні сайти про це свято, обурбватись і гнівно засуджувати його, друга справа бути очевидцем цього відьомства. Адже краще всього робити висновки про якесь явище чи подію, коли сам є свідком, коли сам можег проаналізувати. Місто задовго до календарного свята починає жити цим святом.
Всюди видно прикмети Геллоуіну – павутиння на огорожах, різноманітні пластикові нагробні плити з веселими і дотепними написами. В магазинах, в офісах, навіть в музеях службовці одягнені в різні цікаві костюми. Це свято дуже популярне серед американців, серед дітей в першу чергу саме через можливість повеселитись в різних костюмах. Це свято бере початок від кельтських народів і завдяки комерцідізації розповюдилось через Америку на весь світ.
Американці мають цікаву рису доводити цікаві ідеї до успішного бізнесу, бо кожне подібне свято – це спалах покупок в магазинах, додатковий наплив в музеї, концертні зали, ресторани. І що найголовніше, американці просто веселяться, особливо не заморочуючись різними етичними устоями – хто важко працює має вміти весело відпочивати. Особливо довго шукати цікавих сцен і подій, присвячених Геллоуіну, не приходиться. Озброївшись чарівним фотоапаратом і баночкою свяченої Коли, треба просто поїхати в центр міста, а далі тільки встигай фотографувати.
Не зважаючи на забобони, мною не було замічено окровавлених жертв окультизму, натомість було зафіксовано велику кількість веселих і привітних обличь, щасливих дітлахів в костюмах, які розкривши ротики, дивилися влаштований для них цирковий виступ, кістяком циркової трупи (як моторошно звучить цей словесний набір!) складали росіяни. Вдалося розвіртуалитись з цікавими людьми, що проводили безкоштовні виступи. Ці люди жонглювали вогнями на радість публіки. На пристані бродили артисти-волонтери в різних костюмах, розважали тих же дітей.
Та й дорослі не скучали, бо більшість також тішилися з цього свята. Бо це свято дає змогу дорослим людям відчути себе дітьми, бути самим собою, стати нарешті чарівником чи принцесою. До речі, якщо хтось думає, що на Геллоуін костюм має ьути обов’язково страшним, то він помиляється. Костюми в основному мають бути веселими, з фантазією. Зрештою, можна особливо себе не заморочувати з вибором костюму, бо під сезон в магазині можна купити в ціні до 50 дол такий костюм, що його шити власноруч просто невигідно.
Всюди продились якісь міні дискотеки для дітей, причому діджеї старались на всю котушку. Часто до дитячих танців приєднувались дорослі, бо музика просто не давала шансів просто так стояти і спостерігати за дійством. А спостерігати було за чим – як молодий солдат у відпустці пекельно танцював зі старшою жіночкою, як репер проводив битву в танці з з закренілим рокером. І все це з веселими посмішками, без бар’єрів, без огляду на раси і соціальний статус, без принципу "свій-чужий". і на завершення вечеру традиційний фейєрверк над озером, що також додало певного шарму цьому святу. Коли вже йшов додому, радів з того, що не став жертвою масового окультизму, не скористався магічною силою чарівного кілка-монопода. Але по дорозі зустрівся з трьома заюшеними кров’ю відьмами, що жваво перемовлялися українсьою мовою. Наші дівчата поспішали на вечірку, звісно ж присвячену Геллоуіну.
Ось вони, жертви жахливого впливу загниваючої західної цивілізації! А в понеділок одразу після роботи маю бути в самому череві подвійного страшного гріху – парад костюмів на вулиці Галстед, де проживають в основному содоміти, тобто людиська з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, але які володіють екстраординарною креативністю і любов’ю до яскравих шоу. Так що тримайте за мене кулаки, аби мене не загризла гієна підступного окультизму на фоні світової економічної кризи в умовах загниваючого капіталізму. Кому не страшно, той може подивитися повністю репортаж зі святкування Геллоуіну у вигляді слайд шоу по цьому лінку http://www.flickr.com/photos/terry_usa/sets/72157628015217756/show/.
Цей репортаж згодом буде доповнено. А кому мало жахів, той може подивитись репортаж про Марш Зомбі http://www.flickr.com/photos/terry_usa/sets/72157627326372035/show/ Як виглядав парад костюмів до Геллоуіну минулого року можна побачити тут http://www.flickr.com/photos/terry_usa/sets/72157625201144935/show/ Ніхто нікого не намовляє святкувати Геллоуін, хтось любить футбол, хтось дивиться серіали по телевізору, когось не відтягнеш від комп’ютера, хтось вшановує річницю утворення ЗУНР. Усі люди різні, але краще мати свою думку, ніж нав’язану кимось думку. Так що просто треба поважати людей такими, як вони є. Не більше, не менше…
