Згідно з останнім рейтинг-листом провідних шахістів світу не можна не виокремити значний прогрес львівянина Василя Іванчука. За три місяці від моменту оголошення попереднього рейтингу ФІДЕ українець зумів додати 25 очок і нині з результатом 2787 пунктів посідає другу сходинку в списку найкращих шахістів планети. Для Іванчука це найвищий рейтинг у його карєрі і, цілком зрозуміло, найкраще місце в рейтингу. Наприкінці листопада Василь Іванчук став переможцем чемпіонату світу з бліцу, що відбувся в Москві, а згодом сенсаційно припинив свій виступ у розіграші Кубка світу з шахів, який триває в Ханти-Мансійську. У третьому раунді змагань він унічию завершив дві партії з класичним контролем часу проти румуна Лівіу-Дітер Нісіпяну. Тому все вирішив тай-брейк зі швидких шахів та бліцу, за підсумком якого наш співвітчизник поступився півтора на два з половиною очка.
– Вашу поразку в Ханти-Мансійську від румуна Лівіу-Дітер Нісіпяну журналісти охрестили сенсаційною. У чому причина?
– Я б не хотів говорити про це. Закриймо цю тему.
– Тоді поговорімо про виступ на командній першості Європи та Кубка світу.
– І про це теж мені б не хотілося говорити. І чому ви хочете розпочати розмову з неприємних тем?
– А якщо розпочнемо з теми здобуття титулу чемпіона світу з бліц-шахів?
– О, це хороше питання (Сміється). Не можу сказати, що бліц-стиль є моїм улюбленим, але він мені до вподоби. Не лише в Москві перемагав, а в потужному турнірі з бліц-шахів в Іспанії, де змагалося багато сильних гросмейстерів.
– А чим саме вас приваблюють бліц-шахи?
– Тим, що передусім потрібно покладатися на інтуїцію, немає часу на довгі роздуми, необхідно мати швидку реакцію, бути готовим до різних змін на дошці, змін в оцінці позиції й завжди знаходити правильні рішення.
– Багато розмов довкола обєктивності рейтингу ФІДЕ. Якщо не зважати на цей рейтинг, кого нині вважаєте найсильнішим шахістом світу?
– Однозначно складно відповісти. Хто найсильніший і з ким тобі найважче грати – різні речі. У шаха існує таке поняття, як «незручний суперник». Досить багато є сильних шахістів. Різниця сил провідних гросмейстерів не є значною. У світових шахів, як на мене, немає явного лідера, який завжди демонструє стабільну перевагу над конкурентами.
– А хто для вас є незручним суперником?
– А це вже можна зясувати, ознайомившись із моєю статистикою. Працюю над тим, щоб незручних суперників було якомога менше, а хто саме належить до цієї когорти, не афішую.
– А як ви загалом оцінюєте схему визначення чемпіона світу? Багато гросмейстерів її критикують…
– Схема як схема. Має повне право на існування. Я граю в шахи і не маю часу на якісь диспути. Це справа Федерації.
– Як ви ставитеся до компютерних програм і чи користуєтеся ними під час підготовки до турнірів?
– Використовую, але в міру. Компютер може бути помічником, але в жодному разі не замінником людського інтелекту.
– За кордоном практикуються проведення матчів провідних гросмейстерів із компютерними програмами. Ви ще не маєте такого досвіду. Не цікаво чи просто не пропонують?
– Пропозицій не було. Якби запропонували, то подумав би й, цілком імовірно, погодився.
– Чи плануєте проводити ще якісь двобої на кшталт нещодавнього матчу з Леко в Мукачево й чи взагалі потрібні такі товариські матчеві зустрічі?
– Дуже позитивно ставлюся до такої практики й отримав величезне задоволення від участі в грі з Леко. У Мукачево організували все на дуже високому рівні. Хочу подякувати меру міста, головному організаторові Йожефу Решу. На високому рівні відбувся матч, організація нагадувала мені турніри в Монако.
– Як плануєте зустріти Новий рік та відсвяткувати Різдво?
– Ще не думав про це. Попереду турнір в Мексиці, нині готуюся до нього. А свята – настільки приємний період, що не варто думати про них наперед.
– У Мексиці ви часто буваєте напередодні Нового року. Вам сподобалась організація та підготовка учасників турніру чи сама країна?
– Звісно, в Мексику приїздить багато відомих шахістів і завжди потрібно користати з нагоди перевірити свої сили на найвищому рівні. Представницький турнір, організація – не погана, зрештою і країна подобається.
– Ви дуже багато подорожуєте. У якій країні найбільше подобається перебувати?
– Знову не можу однозначно відповісти. У кожній країні почуваюся по-різному. Крім того, враження залежить від того, чи відбувається гра.
– Вас часто запрошують на престижні міжнародні змагання, де організатори від «а» до «я» намагаються облаштувати побут учасників. У Львові не відчуваєте дискомфорту через побут?
– Переконаний, тут побут нічим не гірший, аніж в інших країнах. Засоби масової інформації створюють міфи, мовляв, на Заході все по-іншому. Мені шкода людей, які сліпо в це вірять і не мають змоги на власні очі побачити, що там діється.
– А коли випадає вільна хвилина, якому відпочинку надаєте перевагу?
– Полюбляю виїзди на природу, приготування шашлику, такі ігри, як нарди, волейбол, бадмінтон, доміно, також цікаве спілкування.
– Правда, що в дитинстві захоплювалися картярськими іграми?
– Звісно, грав у карти, але не можу сказати, що це було великим моїм захопленням.
– Маєте ще одне цікаве захоплення – відвідини казино…
– Відвідую казино лише в Монако. Раз на рік там буваю й неодмінно маю зайти в гральний заклад.
– А чому в інших містах не ходите в казино?
– У Монако особлива атмосфера, там дуже цікаво в казино, крім того, вже звик до тамтешніх закладів. А в інших містах чомусь не доводилося бувати.
– Крім шахів, десь себе бачити? Приміром, у громадській чи політичній діяльності…
– Думаю, одне з іншим можна поєднувати. Приміром, сеанси одночасної гри чи показові виступи теж можна назвати громадською діяльністю. А ідеї «з головою» зануритися в політику наразі не виникало.
– Василь Іванчук – дуже відома постать у вітчизняному спорті. Невже жодна політична сила напередодні виборів не пропонувала ввійти у список?
– Ніхто не пропонував. Однак я від цього не страждаю. Якщо запропонували б, я подумав би, вивчив би програму цієї партії, поцікавився, що від мене хочуть, що мені обіцяють. Тобто не можна зарікатися, що ніколи за це не візьмуся.
