19 серпня 1991 (на Спаса) в день так званого "гекачепістського перевороту" в Копичинцях біля Баворівського клубу відкривали і освячували на місці знищеного комуністами пам’ятник на честь знесення в Галичині 1848 р. панщини. Задум, закладений у композицію пам’ятника, втілив у дійсність тернопільський майстер Петро Мусійчук. Велика чорна брила, на якій лежить темно-сірий хрест, повинна була символізувати нашу гірку і страшну долю – панщину, придавлену хрестом, яку колись і тепер продовжував відбувати наш народ.
Хрест лежить, бо народ, що терпить своє рабське становище, не встав, не підняв хреста, не визволився. Відкриття пам’ятника в день, коли вирішувалась майбутня доля України, було якоюсь, здавалось, особливо не ординарною подією. Тривожність ситуації відчувалась у виступах промовців Б.Савки, Зеновія Рустики, Захарчука Миколи (з Котівки), настроях людей, що були присутні на відкритті.
До відновлення пам’ятника особливо багато приклались блаженної нині пам’яті Мирослав Опир та Ярослав Демків, які організували збір пожертвувань. Багато робіт при спорудженні пам’ятника і благоустрою території виконали організовані Богданом Зарембським рухівці Мирослав Сагайдак, Теодозій Самборський, Іван Бабій, Ярослав марчак, Володимир Бульчак, Михайло Бойко, Мирон Демчик, Олег Сервас, Мирослав Ухач. Весь матеріал на пам’ятник тодішній голова міста, Б.Савка, привіз із Волині.
Спонсор допису: Цікавитесь якісним покриттям для власного дому? Тоді дізнайтесь більше про асфальтирование котре є найнадійнішим
