30 C
Kopychyntsi
сьогодні 19.09.2021
Архів новин 2006-2018ІсторіяОстання Дем'янова дорога

Остання Дем’янова дорога

-

На Тернопіллі прийнято рішення збудувати на місці загибелі наших земляків в Умані величний пам’ятник з плитами, на яких будуть викарбувані імена усіх загиблих у липні 1941 року. Ось і спонукає мене совість розповісти про одного із тих стражденних – мого земляка (майже сусіда) Дем’яна Михайловича Іванківа. Народився Дем’ян 1914 року в містечку Копичинцях у християнській родині. Батьки його, Павліна та Михайло, були справжніми свідомими українцями. У такому ж дусі вони виховували і своїх дітей, зокрема сина Дем’яна. Батьки не шкодували коштів для його навчання, і він став юристом, правником.

 

Моїм батькам, а також багатьом іншим землякам старшого віку юнак запам’ятався культурною, освіченою, вихованою людиною. Здавалося б, жити йому та працювати. Але як грім серед ясного неба з’явилась у нашому краї орда "визволителів" зі сходу. І відразу почали наводити страхітливі порядки. Безбожники закривали церкви, відкривали тюрми, катівні. Днями і ночами проводили арешти місцевого населення: патріотів, інтелігенції, свідомих українців. Ось тут і пригадуються слова із Вічної книги про те, що у зерні завжди буває кукіль. І життя стає проблемним, коли його надто багато. Саме тому у перші дні приходу "визволителів" їм, чужинцям, відразу стало звідкись відомо про наших місцевих патріотів, членів ОУН, просто свідомих українців. Зрадництво, фарисейство, продажність, вислуговування перед окупаційною владою з боку деяких місцевих жителів сприяли зайдам у їх злодіяннях, масових арештах і вбивствах місцевого населення. Саме через те дуже скоро у поле зору НКВС і потрапив наш земляк Дем’ян Іванків, який тоді уже був членом ОУН. У 1939 році його арештували, допитували, знущалися над ним. Юнакові все ж вдалося вийти на волю, але ненадовго. У лютому 1941 року Дем’яна знову арештували і мучили, катували аж до липня 1941 року. А 2 липня того ж року він потрапив у страшну тисячну колону в’язнів, наших краян, яку безбожники-енкаведисти погнали пішим ходом, без їжі і води, з Чорткова аж до Умані. І тільки 19 липня знесилені, змучені наші краяни прибули в Умань. 20-21 липня душогуби-енкаведисти усіх в’язнів чортківського етапу, у тому числі і мого сусіда-земляка Дем’яна Іванківа, розстріляли. Так трагічно закінчилося його коротке життя. Окупанти, вороги українського народу, винищили кращих людей нашого краю, цвіт нації.

Тепер коротко про себе. Після закінчення навчання у Львові я, молодий спеціаліст, вибрав направлення на роботу в Черкаську область. І так через 25 років після трагічної загибелі там моїх краян я проживав в Умані аж до 1980 року. У ті роки я часто приїжджав до батьків у відпустку в рідні Копичинці. Молодший брат Дем’яна, Петро, при зустрічі зі мною якось притишено, засмучено, а часом і зі сльозами на очах розпитував мене про брата. Його цікавило, чи я не чув щось про Дем’яна, чи не залишились хоча б якісь відомості про нього. На превеликий жаль, нічого я не міг дізнатися у той час, коли всі страшні злодіяння енкаведистів проти нашого народу строго-настрого приховували…

Пам’ять серця жива. І якщо буде оголошено збір коштів на побудову пам’ятника в Умані на місці загибелі наших краян, я буду серед перших жертводавців на цю святу справу. Сподіваюся, мене підтримають чимало патріотів, вихідців нашого славного надзбручанського краю.

Роман МОЗЬОЛА.
м.Копичинці Гусятинського району.

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Копичинецька Громада!

Промо відео нашої Громади. Завітайте та співпрацюйте із нами!https://www.youtube.com/watch?v=PFf_s3xid6g

Міс Копичинецька ОТГ 2020...

На нашій сторінці у соціальній мережі “Instagram” відбувся фотоконкурс “Міс Копичинецька ОТГ 2020”. Конкурс мав за мету познайомити молодь громади мі...

Клас Миру

НВК “ЗОШ I-III ст. №1 гімназія” м. Копичинці готується до нового навчального року та запускає новий клас - “Клас Миру”. Школа виграла проєкт, у якому...