Як ми з тобою жили,
як лебеді дружили
Як журавлі кохали,
Цілого світу було мало.
Все одно я знала,
щастя вічним небуває.
це закон природи,
Сажи що ти незгоден?
Серцю ненакажеш.
Іншого зустріла,
пробач я неуміла
зберегти твоє кохання.
Цей захід сонця,
зустріч ця була остання.
Зрозумій, пробач мені,
кохання вже нема.
Другом буду я тобі
розумну дам пораду,
Знаю що я винна
Кохання я розбила….
Пам’ятати буду вічно
твої ніжні губи…
Але прошу
не край ти
душу мою на шматки,
не благай вернутись.
Не буде більше в нас
днів отих чарівних.
Погасла свічка враз
що берегла любов,
Дмухнув на неї вітер
і незапалиш знов.
Повір мені, я каюсь,
Спонсор допису: Цікавитесь сучасними технологіями та цікавою технікою? Дізнайтесь більше про ноутбук і використовуйте його на максимум