Ознакою зміни у віці
Є те, що з дитинства встають
Постійно у згадках й безсонні
Літа повоєнні мої…
Немов би ще вчора гармати
Ревли недалеко від хат,
Я бачу, як поглядом мати
Тужним, проводжає солдат.
Щ ніч перед впереді і ще треба
Хлібів напекти для УПА
Й безтілесно, молючи Бога,
Пройти повз стрибків у ліса.
Згадались бої в надвечір’ї
Й зчорнівшеє в горі село –
Бандерівців звезли убитих
І права на плач не було.
І голод у тім 48-м,
І очі голодних дітей,
І хліб, що із тирси і жмиху,
І суп з кропиви й лободи.
На кетяги дивлюсь калини –
Красою весь світ веселять!
За що ж на тобі, Україно,
Гріхи і недоля висять?
За те, що ти вільною хочеш
Цвісти серед вільних країн,
За те, що свободи і долі,
І щастя бажаєш усім,
За те, що не хочеш загарбать
В сусідів чужої землі.
За те, що орати і сіять
Ти хочеш на ниві своїй.
Напевно, й вождів недолугих,
Як гріх, має наший народ,
В яких лиш обман і облуда,
В яких не знайшов місця Бог.
Біду ми, я думаю, зборем,
Як станем мудріші самі,
Верховную Раду розгоним
Й візьмем патріотів в вожді.
І щоб добро було в країні,
Пророцтво хай збудеться те, –
Коли на посту самім верхнім
Всю владу вже жінка візьме.
І, щоб ми, український народе,
Своє підставляли плече,
І хай усіх доля Вкраїни,
Як своя, як рідна пече.
Хай правило буде єдине,
Найвище від всяких висот:
Найперше для нас – Україна,
Найперше – Вкраїна і Бог!
Спонсор допису: Цікавитесь мобільними технологіями та мобільним зв’язком? Можливо вам потрібно придбати мобильный телефон Днепропетровск, за доступними цінами
