Я не помітив спочатку,
що мене зовсім немає,
думав собі, що я є,
але мене ніхто чомусь не знає.
Я довго ходив поміж людей
і вдивлявся їм в їхні очі,
та мене не помітив ніхто,
наче негром я був серед ночі.
Я кричав на весь голос в маршрутці,
щоб всі голови повертали;
Але вони натомість, я і раніше
просто нерухомо стояли.
Я бив всіх по пиці
і на вулицях галасував,
та на це не звернули уваги –
мене так і ніхто не заарештував.
І тоді я собі подумав:
а що буде якщо померти?
Нічого, зовсім нічого –
мене ж і так не існує.
