Ланцюги любові

-

Хтось нетерпляче корчиться
Навкруги наших сердець,
Хоче відвернути нас від віри,
Що подарував Бог-Отець.

Осушити душу намагається сила нечиста,
Віру, що освітлює темноту й дарує волю.
Нас повсюди оберігає Діва Пречиста,
До Неї все звертаюсь, у Неї щастя молю.

Віра – всесильна!
Освітлює душу, пускає на волю
Від ланцюгів
Війни і болю.
Віра всесильна!

Отрута сумнівів поневолила наш розум
І пов’язала ланцюгами серця.
Ми покинули довір’я, ми осліпли,
Як сліпне мудрий зір старця.

Зникаємо, втікаємо від стиду,
Під багряними крилами ховаємось.
Летимо у безодню, у тишу нічну.
Чого боїмося? Чого ми лякаємося?

Ховаємось в самотньому і переляканому,
В зневіреному серці темноти,
Йому не вистачає світла,
Не вистачає душевної чистоти.

Серце темноти – надія пошуку тебе.
Надія – реквієм любові.
Молитва, що ж краще для душі?
Молитва лежить в її основі,
В основі любові…

Не забуваймо за Христа,
Що спас нас, витяг з темноти
За наші невірності людські,
Брудні й свідомо скоєні гріхи.

У поєднанні світлого і темного,
Чорного і білого тебе шукаю,
Звільнити від обтяжливих ланцюгів намагаюсь.
Я знаю. Я їх розмотаю!

Порятунок, якого прагнемо ми,
Чекає вже на мене в серці темноти,
Що з обіцянкою смерті нашої любові
Шукає вірності й душевної чистоти.

Ми молимось ідолам, божкам,
З захопленістю, із відчайдушністю стрімкою.
Питаємо. Не відповідають нам.
А сльози ллються гіркою рікою…

Обіцянки й прохання із вуст линуть,
Жахіття часто відвідують наші сни.
Ми раді померти задля любові,
Тільки б розв’язати оті ланцюги!

Оті ланцюги…
Серце темноти – надія пошуку тебе.
Надія – реквієм любові.
Молитва, що ж краще для душі?
Молитва лежить в її основі,
В основі любові…

 
Знову в серці немилість і зло,
Ненависть притулок у ньому знайшла.
Ми поневолили серце соромом,
Заклякла в стражданні душа.

Життя зупинилось. Не міня’ кольорів.
В пошуках порятунку невдач зазнаєм.
За спиною ховається, полює сила нечиста й
захоплюється нашим божественним
відчаєм.

Ланка за ланкою. Гріх за гріхом.
Щастя й любов – раритет.
Хто ж зніме з серця кайдани неволі?
Хто намалює щастя портрет?

Тіло. Душа. Вічне життя.
На Землі всім відраховані дні.
Скупим, заздрісним і злим
Рай покажеться лише у сні.

Кайдани. Цепи. Вічні ланцюги любові.
Закрили серце у кривавій тьмі.
Чи визволимо його із неволі?
Чи переможемо у боротьбі?

Питаємо. Не відповідають.
Нема кому відповісти.
Потрібно мати віру, просити,
Молитись, а не повзти.

А скільки зв’язаних сердець?
Десятки, тисячі, мільйони?
Їх безліч в світі – й
Десятки, й тисячі, й мільйони….

Фортецю сліз збудували нам боги,
Олімп – то греки збудували….
А ми? Що робимо в цьому світі?
Яку дорогу у життя проклали?

„А ми, нічого – пройдемо, як тіні”.
Чому не віримо? Чому такі черстві?
Та ж схаменіться! Проснися люде!
Ми не померли, ми ще живі!

Прокладімо добрий шлях в життя,
Збудуймо храм душі із крапель крові.
Тоді розв’яжуться серця,
Порвуться ланцюги любові!!!
 

Спонсор допису: Смотрите бесплатно все серии мультсериала Симпсоны на сайте UhTy-Multy.ru

Тарас Демчукhttps://dyoma.pp.ua
Засновник та адміністратор сайту Копичинці та околиці. Люблю своє рідне місто, хоча живу і працюю вже багато років у Києві. У вільний час подорожую та люблю читати книги

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Копичинецькі пауерліфтери...

Пауерліфтинг - це силовий вид спорту, коли спортсмен долає вагу. До нього входять три основні вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги леж...

У Копичинцях смертельне Д...

Відділ комунікації поліції Тернопільської області повідомляє, що 24 липня 2019 року близько 18:30 водій невідомого автомобіля збив велосипедиста і з ...

Як голосувала Копичинецьк...

21 липня 2019 року відбулись позачергові вибори у Верховну Раду України. До вашої уваги результати виборів у нашій громаді по багатомандатному та одн...