Невпевнені кроки шляхом існування.
Іду й оглядаюся щокроку назад.
Невже всі надії й гіркі сподівання
Складаються тільки з неправди та зрад?
Дорога нерівна моя й кам’яниста
За мною жевріють криваві сліди.
Закопане в землю нещасне дитинство
О мама, ти більше мене не роди.
Навколо пустеля і вибухлі хмари,
І вітер волосся розпустив.
Для мене так влучно придумано кару:
Куди не поверну – усюди обрив.
І я обираю подальший хід долі
Хоча їх є два. Мої дії прості.
Зірватися в прірву з неволі в неволю,
Або розіп’яти себе на хресті.
Спонсор допису: Цікавитесь автомобілями і всім що з ними пов’язане? Тоді вас зацікавить Автомобильное обозрение citymodels.ru
