Саме таким словом хочеться назвати усі відомі людству хвороби і власне сам процес нездужань. Так, а приєднане до основи закінчення –бля у назві статті вдало поєднує усі неприємні емоції. Приємних і неприємних моментів у житті буває вдосталь. При хворобливості неприємних буває набагато більше. Що тут скажеш? Словом, ХвороБЛЯ.
Так як надворі зараз щось подібне на зиму, то захворіти якраз вчасно. Для досягнення ефекту, скоріш афекту, багато зусиль не потрібно. Достатньо вибігти розхристаним на холодне повітря, вдихнути його і ти вже з нами, точніше зі мною.
Задрала та хворобля…
Не звертайте уваги на закінчення –бля. Можете заперечити, що так писати не годиться, ви ж інтелігентна людина і т.д. Ага, одразу ж перестав писати. Та чхати я хотів на принципи „чистого” написання. Так само як чхаю зараз на монітор свого компа. І мені добре, навіть дуже. Ніс червоний, як у Діда Мороза п’янички.
Соплі розлітаються як у вигляді краплин хворобливої інфекції на всю кімнату, так і у вигляді слів-невдоволень у даній статті. Супер, пра`?
Температура дається взнаки. Писати і справді важко, але й терпіти не під силу. Можливо, якби не минулорічні хвороби, було б легше. Але напроти складних операцій ця простуда здається мізерною проблемою, але, як завжди, неприємною і невчасною. Неприємна – це зрозуміло як, але коли ж тоді вчасно хворіти? Не думаю, що є чітко встановлений час для хворобливості. Хіба ти сам того захочеш. Та зараз мені точно не до хвороб. Навчання, свята, сайт – усе лишається позаду, або долається на важкому буксирі.
Я знову чхнув. Двічі… На язику крутиться слово-характеристика: хворобля. А що, досить влучно названо. Що тут скажеш? Словом, ХвороБЛЯ.
