Прибрана ялинка 2009 року так-сяк, але то не біда – вночі вся краса обмежиться світловими вогниками. Тим не менш, вона є.
Був би це фактичний матеріал, то перше речення звучало б приблизно так: «Сьогодні у Копичинцях прикрашено міську ялинку. Після довготривалих роздумів керівництво міської ради ухвалило рішення не встановлювати зрубане деревце біля Універмагу, як це було раніше, а нарядити ЖИВУ новорічну красуню напроти Центру Культури і Дозвілля…». Але так писати нудно.
Ялинка. Жива ялинка. Чекайте… Невже?! Невже щось менш-більш путнє може зробити рада нардепів? Які ж серед зими яблука падають на міську голову, підштовхуючи давньогрецьким способом до ідей цивілізації? Нарешті! Додумалися не зрубувати дерева і нарядили живу ялинку! Еврика, люди! Еврика! Як я тішуся таким, набутим з досвідом, рішенням наших «господарів». Видно, що «розумні» голови міста прогресують. Може секрет їхнього успіху в прихованих для наших очей курсах підвищення кваліфікації? Всіляка там додаткова література, повчальні фільми… (тут має бути смішно. – СГ.)
Прибрана ялинка 2009 року так-сяк, але то не біда – вночі вся краса обмежиться світловими вогниками. Тим не менш, вона є. Жива ялинка. І головна перевага живої ялинки в тому, що після свят нікому не заважатиме півтораметровий стовбур 🙂 (тут клікати на слово «стовбур». За ним гірка стаття на тему міських ялинок попередніх років)
