30 C
Kopychyntsi
сьогодні 28.06.2025
Архів новин 2006-2018СуспільствоКапеленство серед засуджених

Капеленство серед засуджених

-

Ця розповідь присвячена специфіці капеленства серед засудженних за різні скоєні злочини. Своїми роздумами про душпастирство у Копичинецькій виправній колонії № 112 в Тернопільській області з кореспондентом Ватиканського радіо поділився настоятель римо-католицької парафії св. Архистратига Михаїла у Хоросткові отець Іван Заяць. Священик розповів, що у 2002 році у згаданій виправній колонії єпископ-помічник Львівський Леон Малий посвятив каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Це поки-що єдина на території Львівської Архідієцезії римо-католицька каплиця, яка розташована у виправному закладі.

Дещо раніше там відбували термін покарання особи, котрі походили з римо-католицьких родин. Через огорожу з колючими дротами вони бачили, що у Копичинцях є діючий костел. До виправної колонії навідувалися православні священики, протестантський пастор. Від ув’язнених поступило прохання, щоби до них приходив також римо-католицький священик. Наприкінці 90-х років на короткочасні відвідини з ув’язненими спочатку почав приходити отець Ян Кшисько, настоятель костелу в Копичинцях. Але він є громадянином Польщі, тому не міг проводити богослужіння у виправній колонії, тож туди став навідуватися інший душпастир – отець Анатолій Козак. Відправляв богослужіння у світлиці. Пізніше ув’язнених відвідував отець Андрій Заяць. Римо-католицькі священики запропонували створити окрему каплицю для латинників, оскільки представники інших Церков вже мали свої каплиці. Отець Іван Заяць кілька разів теж відправляв у світлиці, а потім начальник колонії надав окреме приміщення, де почали обладнувати каплицю. Всі роботи виконали особи, котрі відбувають покарання у колонії. Виготовили вівтар у готичному стилі, прикрасили приміщення декоративною ліпниною. Тільки фігури Милосердного Ісуса і Матері Божої привезені.

Після посвячення каплиці отець Іван Заяць відправляє там богослужіння в неділю і свята, затверджені Конституцією України. Перебуває там від 10.00 до 11.30. На богослужіння приходять особи різного віку, від вісімнадцятирічних до семидесятилітніх. Декотрі з них раніше ходили до храму, інші взагалі були поза Церквою і тільки тепер шукають Бога. Священик каже, що ніколи нікого з них не запитує, чому прийшли до цієї, а не до інших каплиць.

“Ми хочемо щось почути про Бога і задати Вам питання,” – пояснюють ці люди. Переважно вони прагнуть поспілкуватися з священиком. Тому крім участі в Службі Божій значну частину часу займає спілкування з отцем капеланом. Він підготував вісім осіб до Таїнства Сповіді. Минулого року 25 грудня на Різдво Христове у віці 29 років був охрещений один з ув’язнених, котрий родом з Одеси.

“Душпастирювати у виправній колонії я почав за збігом обставин, і тепер вже маю певний досвід, – говорить отець Іван Заяць. – Таке капеланство відрізняється від праці в парафії. Наприклад, часто я заздалегідь запитую тих, що приходять на богослужіння, про що би вони хотіли почути наступного разу. Адже вони походять з різних середовищ, культурних і релігійних. Дехто відвідує усі каплиці. Деякі кажуть, що їм подобається не тільки латинська Літургія, а й те, що зі священиком можна легше поспілкуватися на різні теми, про проблеми і труднощі в особистому житті ув’язнених. Для мене найбільшою подякою є те, що ці люди залишилися в каплиці й приходять систематично на богослужіння. І вони теж так вважають. На Різдвяні та Великодні свята було до двох десятків осіб присутніх на Службі Божій. З дозволу начальника виправного закладу ми спілкуємося за скромним святковим столом з кавою, чаєм, тістечками.”

Користуючись нагодою, отець Іван Заяць попросив через Радіо Ватикан подякувати добродіям, котрі допомогли в формуванні бібліотечки релігійної літератури, яку читають також ті, хто відвідує інші богослужіння. Там надалі потребують такої допомоги, бо у виправному закладі дуже багато читають.
Ще такий приклад із капеланської праці. Не так давно на богослужіння прийшов лишень один чоловік. “Напевно, я вже приїжджати не буду, – сказав йому священик, – адже дехто вже звільнений, відбув покарання. Залишилось вас тільки п’ятеро, а сьогодні тільки ти один прийшов.”

А той чоловік запитав:
“Отче, чи Ви заради мене одного сюди б не приїхали?”
Мене це дуже зворушило, говорить отець Іван. Відповів тому чоловікові, що, звичайно, приїхав би, але…
“Та як я вже прийшов, то яке може бути “але”, – ствердив співрозмовник.

Цей чоловік увесь тиждень чекав, аби поспілкуватися з Богом. Бути на Літургії, порозмовляти зі священиком. То хіба можна відмовити в цьому чоловікові, котрий п’ять років ходить на Службу Божу? Тому варто їздити до каплиці у виправному закладі навіть заради однієї людини, котра хоче навернутися до Бога, підкреслив отець Іван Заяць.

Ще такий приклад. Один із тих, що відбували покарання, залишився у Копичинцях і тепер ходить до церкви. Він з греко-католицької родини із Закарпаття. Коли до виправного закладу з якихсь причин не міг прийти греко-католицький священик, то той чоловік приходив на богослужіння в римсько-католицькій каплиці. Священик з Хоросткова отець Іван Заяць додав, що чимало осіб, вийшовши на волю, телефонують йому і дякують за те, що мали можливість бути на Службі Божій, за спілкування з душпастиром за колючими дротами. Повернувшись у рідні міста і села, вони нині ходять до храмів і разом з усіма вірними прославляють Господа.

(Для Радіо Ватикану, К. Чавага, Львів)

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

День спорту у Гадинківцях...

29 червня на стадіоні села Гадинківці відбулось футбольне тренування та конкурси для дітей із сіл Гадинківці та Оришківці. Захід проводив капітан ФК ...

СВЯТКУВАННЯ ДНЯ СЕЛА ОРИШ...

30 серпня відбулося святкування Дня села Оришківці!

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНИЙ ВИ...

У Копичинецькій Громаді відбувся військово – патріотичний вишкіл «Юний патріот» присвячений до Дня захисника та захисниці України та Дня українського...