Мої Копичинці, місто
ти моє єдине.
І що разу коли я далеко
Всім серцем до тебе я лину.
З тобою забуваю усі негаразди
Твоя мелодія в серці завжди.
Немае міста дорожче,
Ніж те – де родився ти.
Багато говорять про тебе,
Тільки болото й тюрма.
Ніколи таке ти не було,
Просто занедбане нами всіма.
А річка Нічлава
По легенді народ спасла від орди,
Тепер стала грязна й "смердюча"
Не спи юний друже іди.
Придивася пильніше,
Не втратила вона своєї краси
В золотому промені сонця
І небесній блакиті завжди
Моє рідне місто,
Як я люблю велич твоїх лісів
Ти у мене найкраще,
І хто би що не говорив.
Всі стежки долі моєї
Звертатимуть тільки сюди.
Лиш тут тільки спокій душевний,
Розраду та радість можна знайти.
Продовжую вірити в тебе,
Не дивлячись ні на що.
Втрачене вже ніхто не поверне,
Але те що є можна зберегти.
Люблю тебе місто єдине
Люблю понад усе!
