Сьогодні як тебе побачила
відчула, спокійно серце бе`ється.
І тоді я зрозіміла, моя "любов" пройшла,
чому, не знаю і сама.
Ще вчора я тебе чекала,
побачить так хотіла,
вірші тобі писла, сильно так кохала.
Чому ця пристрасть скоро так пройшла,
побути разом вона нам не дала.
Відштовхнула тебе від мене
далеко й назавжди,
що мені робити, куди тепер ідти.
мовчить уперте серце,
без тривоги тихо б’ється.
Ось що воно знало, про розлуку нашу щось мені казало.
А я його не зрозуміла, думала від щастя.
Так собі, кохала, зустрічі з тобою цілий час чекала.
Хотяла обійняти, тебе поцілувати,
як день пройшов хотіла розказати.
Не подарує доля зустрічі нам більше,
як добре було нам тоді. Разом ми гуляли,
ти квіти дарував, про любов казав, і ніжно обіймав.
І так палко мене ти цілував.
Тепер не знаю що мені робити.
Чому так сталося, як без тебе жити.
Довго так любов свою шукала,
через випробування всі разом ми пройшли.
І в один день я все згубила.
Тобі ще не скажу, не хочу руйнувати те,
що строїли всі оці роки.
млжливо змажу все назад я повернути.
Тебе не відпущу, я старатись буду,
усе я збережу.
Але без тебе так спокійно серцю.
Чому воно мовчить і більше не страждає,
по тобі не скучає. Але я не розіб’ю все те що у нас є.
Спонсор допису: Вам подобається лірика та жіночі посиденьки? Тоді вам точно сподобається Женский форум, де можна поговорити про все
