Ніколи не забуду ті часи, коли школярі, приїжджаючи на екскурсію до столиці, впершу чергу відвідували славнозвісні «музеї» американських фаст-фудів – „Макдональдзи”. Сьогодні цим закладам складають конкуренцію чимало подібних ресторанчиків-„забігайлівок” у Києві.
Кожен восьмий працівник США коли-небудь працював у «Макдональдзі». В Україні на таку роботу найчастіше влаштовуються студенти: для декого це – такий собі заробіток, для інших – спосіб утримання сім’ї, є й такі, які у закладах такого типу планують збудувати собі кар’єру – від касира до головного менеджера.
Сьогодні вулиці рясніють від фаст-фудів. Смачні страви та максимально оперативне обслуговування клієнтам пропонують „Два гуся”, „Пузата хата”, „Здоровенькі були”, „Швидко” тощо. Специфіка роботи у кожному закладі своя – специфічна.
Олена працює менеджером у „Швидко”. До цього вона спробувала свої сили у декількох закладах подібного типу.
Про 2 роки важкої та майже дармової праці у ресторані „Два гуся” нагадує шрам на руці (лікарняну відпустку не оплатили, до того ж 10 % відмінісували від чесно зароблених 700 грн.). Через декілька місяців роботи на кухні Олена випадково потрапила на місце бухгалтера (екс-бухгалтер пішла у декретну відпустку). Розмір заробітної плати зріс майже удвічі, але щоденні стреси через нестачу коштів, переоблік списаної продукції, вирахування різниці між щоденними витратами та прибутками спонукало дівчину до пошуку іншої ваканції.
На цей раз своїми щирими посмішками спокусили веселі юнаки та дівчата з „Макдональдза”. Жодного вияву втому. Тільки нестерпна жага допомогти відвідувачу-клієнту.
Робота у „Макдональдзі” виявилася для Олени надзвичайно втомливою та клопіткою. Молоді працівники затримуються тут ненадовго. Середня заробітна плати 800-1000 грн. У кожного є своя карточка з магнітною стрічкою, за допомогою якої працівник відмічається на початку та вкінці робочого дня – так за допомогою комп’ютера ведеться рахунок робочих годин.
Обов’язки працівника „Макдональдза” зафіксовані у величеній книзі на 750 сторінок, яка вперше з’явилася у 1958 році, де тоді ще на 75 сторінках детально було описано способи приготування їжі й особливості спілкування з клієнтами.
Навіть за трішки перепечену булочку у „Макдональдзі” можна отримати догану або усне зауваження, адже у інструкції чітко написано, що кожен такий виріб повинен бути 2,5 см завтовшки, мати карамельний колір та дещо спокусливий запах, бути теплою.
Робочий тиждень у „Макдональдзі” не перевищує 40 годин (5 робочих днів по вісім годин і два вихідні). Кожен працівник за один день може спробувати себе на будь-якій із посад: касиром, на кухні чи продавцем через віконце з клієнтами на авто.
Раз у день – обід-перерва на півгодини. Як правило, заклад пригощає свого працівника одним бургером (на вибір), порцією картоплі-фрі і напоєм. Брати їжу чи інгридієнти додому суворо заборонено.
Зараз Олена працює у „Швидко”. Тут їй дуже подобається – різниця в порівнянні з попередніми закладами відчутна. Виявляється, „Швидко” – це комплекс закладів: ресторанчики, кухні, навіть служба охорони своя – такі собі „Ангели”.
Майже готову до вживання продукцію доставляють у ресторани „Швидко”, де її розігрівають, ділять на порції, оздоблюють-декорують і презентують-пропонують відвідувачам. Тут їх завжди багато – зірки спорту та шоу-бізнесу, письменники та хореографи, і просто по-своєму непрості інженери, вчителі та лікарі.
Спонсор допису: Цікавитесь новинками фільмів та слідкуєте за показами в кінотеатрах? Отримайте свій купон на скидку в кино, і масу задоволення від перегляду
