Копичинці - інформаційно-розважальний портал міста

Хто на сайті?

На даний момент 65 гостей на сайті

Реклама

Каплиця невиправданих надій

Приходячи з молитвою до цієї каплички кожний відчуває душевне полегшення. Появляється віра у майбутнє, у вдалі починання та випробовування. Тут панує чудодійна аура спокою та умиротворіння. Але літопис цього святого місця несе не тільки радість та душевну ідилію, а й жаль розбитих доль та нездійснених мрій.

 

Історія каплички починається на початку минулого століття. Тих часів містом фактично керував граф Рудольф Баворовський. Крім розкішного помістя, яке знаходилось в парку над озером, він ще мав багато землі по цілій окрузі, та декілька великих мануфактур. Був граф людиною не тільки освіченою та родовитою, а ще й досить побожною. От тільки не склалися стосунки в нього з ксьондзом місцевого костелу, тому він доклав зусиль щоб в Копичинцях появилася велика мурована церква, в яку він часто ходив і давав значні пожертви. І саме при будівництві церкви в нього появилась ідея побудувати родову капличку. Місце він вибрав зразу, і до помістя недалеко, і людям зручно, кожний хто іде до церкви має змогу не тільки перехреститись матінці Божій, а й свічку поставити за своїх рідних та близьких. Лишалось тільки вибрати статую.
Сам граф Баворовський дуже часто подорожував по Європі, відвідував знайомих в Австрії, Польщі, Угорщині. І десь з тих країн він і привіз дві статуї матінки Божої на подобі Люрдської. Розказують, він як приїжджав із чергової мандрівки, то його на спеціальних ношах несли через усе місто всі кравці та шевці округи. Тим самим виказуючи йому свою повагу, а він у свою чергу щедро винагороджував їх різними заморськими тканинами та нитками. І тоді, того далекого 1905 року одну статую він поставив у капличці, а другу подарував церкві св. Миколая. І стоїть вона там і до цього часу, з лівої сторони від іконостасу. Також ще збереглися старовинні лавки із невеликими столиками під молитовники, на яких сиділи різні пани та законниці, які граф також пожертвувані парафії.
Відправляв служби Божі у ті часи о. Шанковський, який тісно приятелював із графом. Вони дружили сім’ями, часто збирались у тісному родинному крузі. У Шанковського була дуже красива дочка Катерина. Вона дуже любила капличку і була там частіше ніж у дома, могла там проводити у молитвах цілі дні. У неї була таємна любов з молодим польським офіцером, ім’я якого правда загубилось в історії, з яким Катерина часто зустрічалася саме біля святого місця. Але як завжди буває, поряд із великим коханням ходить немилостиве страждання. Проти їхнього щастя був родич батька пан Ястремський, який категорично заборонив зустрічатися двом закоханим серцям. І в пориві чергової сварки Катерина не витримавши докорів родичів побігла на озеро і скочила стрімголов у синю глибінь смерті. Звістка про дівчину приголомшила всіх. Спочатку ще була надія, що вона жива, але коли молоде тіло витягнули із озера то все місто здригнулося у жалібному риданні, бо її любили всі, і малі і великі, бідні і багаті. А найбільше переживав пан Ястремський. Він щораз ходив до каплички з покутою просити пробачення у дівчини, і відчуваючи важкий душевний біль не витримав, в помутнінні розуму вщент розбив статую матінки Божої. Після похорону зник із міста і закоханий у Катерину юнак, постарішав років на двадцять батько. Вся округа ніби впала у жалобу. Я ж спробував віднайти могилу Катерини, але мені це не вдалося. Кажуть, що її можливо поховали у фамільному гробівці сім’ї Шанковських, який знаходиться десь у п’ятому ряді справа, метрів п’ятдесять від входу на цвинтар.
Вже майже століття пройшло з тих сумнозвісних подій. Статую замінили на іншу, а з приходом атеїстичної радянської влади почалися неодноразові прояви вандалізму. Капличку нищили, розбивали чи кидали в озеро фігури, проїжджали тракторами по сходах, але люди знову і знову відбудовували святе місце, упорядковували навіть під страхом тюрми, тим самим віддаючи вічну шану покровительці всього українського народу матір Божій Марії.

Спонсор допису: Цікавитесь будівництвом чи ремонтом будівель? Тоді вам може допомогти Джутовый шпагат котрий є дуже ефективним матеріалом


Коментарі:

Коментарі  

 
#2 Optumistka 09.01.2008, 20:52
Нерозумію чого люди починають задумуватись над поступками вчиненими так не справедливо тільки після того коли на шляху стає смерть..... :cry: історія цієї каплички справді вражаюча.....
Цитата
 
 
#1 admin 27.01.2007, 17:22
класна стаття! Особливо цікава історія цієї каплички, дуже часто попри неї ходжу, але не знав, що історія її виникнення настільки захоплююча.
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити