А чи знаєте ви, що таке кохання?..

Можливо, хтось скаже, що знає, інші – лише здогадуються, а деякі взагалі заперечать його існування (дивуючись навіщо ставити такі дурні запитання). Так колись думав і я…

Але воно (справжнє кохання) все таки існує!

Ти живеш нічого не підозрюючи, насолоджуєшся життям, займаєшся своїми справами (вчишся, працюєш, б’єш байдики, страдаєш дурницями)– варіантів маса. І ось, ти собі спокійно ходиш по білому світі, нічим не переймаєшся і тут бац… Як сніг на голову! Ти закохався…(Ти в нокауті, а в очах зірочки).

Можливо не завжди кохання приходить отак відразу. Інколи воно поступово розвивається, міцніє, день за днем поглинає кожну клітинку твого мозку, проникає в найглибші куточки твоєї душі, огортає тебе міцними путами, які тобі вже не під силу розірвати. Ти стаєш полоненим – «бранцем кохання».

Але тобі зовсім не хочеться вириватися з цих приємних тенет, а навпаки хочеться як найглибше в них поринути. Запірнути з головою. Кохання як наркотик, тобі хочеться ще і ще… Коли немає поруч коханої людини тобі погано, у тебе ломка. Ти ладен усе кинути і мов на крилах, долаючи усі перешкоди і негаразди, полетіти хоч на край світу, щоб лише бути з нею, із своєю коханою…

Ти не можеш спокійно спати, у тебе зникає апетит. Тобі не хочеться навіть дивитися на інших представниць жіночої статі, усі твої думки лише про неї, одну єдину. Заради коханої ти здатен на все. Прагнеш дістати зірку з неба, виконати будь-яке бажання, зробити її найщасливішою людиною на Землі.

Коли вона з тобою, ти на сьомому небі від щастя, ти немов у раю. Її солодкі вуста дарують тобі палкі, гарячі поцілунки, від яких у тебе паморочиться в голові і твій мозок втрачає здатність логічного мислення. Від одного дотику її ніжних, тендітних рук, по шкірі пробігають мільйони скажених мурашок, які тупотом своїх ніг немов хочуть залоскотати тебе до смерті. Її голос наймиліший і найпрекрасніший у світі. Він мелодійніший за будь-яку музику. Його лагідні і рідні нотки зачіпають струни твоєї душі і звучать в такт з ритмом твого серця. Від одного її погляду ти втрачаєш розум, і немов поринаєш у приємну дрімоту… і вже не можеш відвести погляду від її глибоких, красивих, карих (синіх, сірих, зелених, червоних (і таке буває)) очей.

Коли ви по справжньому закохані, то починаєте розуміти кохану з пів слова, між вами встановлюється, якийсь невидимий, телепатичний зв’язок. Ти ніби відчуваєш чого вона хоче, про що думає, і навіть, що вона зараз скаже. Ви – одне ціле!

Кохання – це таємниця, яку неможливо розгадати. Але й чи потрібно це нам, адже саме це надає йому неповторного шарму і загадковості. Воно незбагненне, як і кожне людське почуття, але є необхідним для кожного з нас. Інакше наше життя перетворитьсь на буденну, сіру смугу, без емоцій переживань і почуттів. Бо саме в коханні ми можемо бути щасливими і робити щасливими інших.

А ти просто… кохай….

Дивлюсь на себе в не знаю –
Чого від себе вимагаю.
Я ж не комп’ютер, не процесор,
Я ж просто навіть не професор…  

Була одна дівчина,
Любив її хлопчина,
Весною покохались,
А восени розстались.

Ридала та дівчина,
І не жалів хлопчина,
Що кинув ту дівчину,
Й свою одну дитину.

Шукала та дівчина,
Того свого хлопчину,
Хотіла повернути,
Та хлопець довбанутий.

Забрали того хлопчину,
В психушку без причини.
Прокинувся хлопчина,
«Дурні у мене сни».

Спонсор допису: Маєте власний бізнес чи продукт? Для вас існує рекламное агентство, яке якісно прорекламує ваш продукт

Я гадаю, життя прекрасне,
Це тоді, коли є мама,
Батько, рідні, друзі,
Ти тоді не будеш в тузі.
Ти захочеш спілкування,
Не проблема, хоч до рання,
А захочеш ти поради,
То підкажуть вмить і радо,
З цими добрими людьми,
Не загрузнеш у багні,
Буде радість у душі,
Сьогодні, завтра й завше.

Копичинці – це місто кльове,
Там дівчата суперові,
І життя там просто клас,
Приїжджай, як буде час!

Одна нас синь небес чарує.
Для всіх золотиться колосся,
І кожному земля дарує
Своє чарівне поголосся.
Калини кетяги червоні
Горять,мов дивні смолоскипи,
Розносять пахощі медові
Для всіх нас ніжноцвітні липи.
Світ посміхається дитинно
До тебе,друже,і до мене.
І рідна мова українська
Довкіллю добирає рими:
Поглянь – верба купає коси
В прозорім дзеркалі Дніпра.
Дивися,як сміються роси,
Яка навколо нас краса!
Які простори!..Синє небо
Крилом торкається ріки.
Луги шовкові і діброви
Дарують запашні квітки,
Для нас – краса оця казкова,
Від нас – любов до дивослова.
Один в нас Бог,одна-єдина
Єднає нас свята земля.
Знай:рідна ненька-Україна –
І твоя мати, і моя!
Одне нам сонце в небі світить,
Голубить кожного із нас,
Своїм промінням наче просить:

„Єднайтесь,браття,бо не час
Топити совість в буднів винах
Й шукати, чия є провина

У бідах наших і гріхах".
У дружбі, браття-українці
І в злагоді нам треба жити.
Терпінням,миром і любов’ю
Собори душ своїх скропити,
Забути все, що наболіло,
Пробачить ближньому гріхи
Тоді сказати зможем сміло,
Що гідні зватися людьми,
Дітьми матусі-України,
Цієї страдниці-землі,
Яка піднялася з руїни,
Зборовши всі образи злі.
Лиш тільки єдність і довіра,
Лиш тільки відданість сердець,
Самопожертва чесна,сміла
Ведуть до цілі навпростець.
А наша ціль – це Україна,
Для чого ще прийшли ми в світ.
Як не для того,щоб країна
Буяла,як калини цвіт?!
У кожного своя є доля,
І різний в нас життєвий путь,
Та всім, на те є Божа воля,
Нам дітьми України буть!
Отож,скажімо гордо нині:
« Для тебе, мамо, будем жить,
А твою славу і свободу
Готові кров’ю боронить».
Тож, обіймітесь, браття мої,
І впевнено в життя ідіть,
Усі страждання, радість,болі
На всіх по правді поділіть,
Бо разом легше їх зносити,
Бо разом можна відродити
Колишню мудрість, честь і славу
Своєї рідної держави.

До Бога душі вознесімо,
Молитву прошепчімо разом,
Щоб дав нам вистояти силу
У герці вірності і зради.
Тараса віщим, мудрим словом
Всіх вас, вкраїнці, закликаю:
«Обнімітесь,брати мої,
Молю вас, благаю!»

Спонсор допису: У вас ремонт чи облаштування квартири? Можливо вас зацікавлять межкомтнатные двери, для створення ще більш приємнішої атмосфери в домі