У Копичинцях є каплиця з цілющою водою. Збудували її далекого 1905 року Кость та Параска Елиїв (Елия).
Кость Елиїв своєю працею дивував людей. Був здібним. Вмів грати на скрипці і сопілці. Займався мисливством та вирощував фруктові дерева. Від нього на Калинівщині пішли сади. За життя Кость викопав сім копанок, в яких розводив рибу. Працював на панській цегольні, а згодом побудував свою.
Кость Елиїв являвся членом міської управи Копичинець, свідомим українцем, членом “Просвіти”. На будову Народного Дому в Копичинцях подарував кільканадцять тисяч цегли. З неї зробили тротуар під горбом на Калинівщині. Біля читальні, на будову якої були внесені немалі кошти Елиєва, споруджено пам’ятник з чудовим написом: “Боже великий, єдиний, хліба святого нам дай”.
В усіх добрих справах Костя завжди підтримувала дружина Парася. Вона відкрила перший дитячий садок в місті. Кость любив її за доброту, вроду та розум. У знак подяки Господові за благополуччя родини, вирішили вони на своїх долинах, біля Гребельки, спорудити капличку.
Навесні 1905 року її було освячено. “На хвалу Божу” – написано на ній. А восени того ж року у сім’ю Елиїв прийшло горе – Парася простудилась під час жнив. Залишивши четверо дітей, жінка відійшла в інший світ. А капличка стоїть і сьогодні, хоча виглядає зараз зовсім по-іншому.
Автентичний та теперішній вигляд каплиці. На фото – сучасний нащадок Костя та Параски, Тарас Елиїв.
