Моліться на сніг, щоб той частіше падав і зовсім не зникав із землі чорної. Бо кажуть, що сніг має властивість освітлювати природу. А відповідно і ваші темні вулички…
Ходять чутки, що наш вельмишановний голова, Володя Пеляк, зовсім не тихий і принишклий боягуз, а навпаки – зухвалий дядько. Спитаєте чому? А во калинівські люди (себто ті, що живуть в районі т.зв. Калинівщини – С.Г.) ніяк не можуть дочекатися від мера освітлення своїх болотяних вулиць. Пеляк обіцяв, але обіцянки-цяцянки, а солідна справа не вирішуються без склянки. З мером пити ніхто не став і, словом, просто на нього наплював. Тому браві хлопці з Калинівщини самі повкручували лампочки на стовпах, з надією на те, що Пеляк не побачить. Бо, думали, він – хлоп міський, і нашо йому здалося їхати в сільськоподібну місцевість.
… Але ні! Мер наш молодець, бо їсть на ніч холодець. Взяв свою машину-розвалюху, прихопив з собою брюхо і в «село» попрямував. Довго він не оглядався. Як побачив світло – мало не… завстидався. Те не те його не стало, бо з-під свити щось сказало (мо’, то було сало?): «Ну, Володя, не чекай! І йди людям дусту дай! Нам ділА не до снаги. Нам би більше ковбаси». Тож Володя не чекав і до хлопців поскакав: «Курва мама, бісі дочки. Повідкручуйте лямпочкИ! Не крадіть світла у мене. Бо росте тепер ”зелений”» Якщо правда це – то проблема двояка. Нема світла – то біда. Але й красти – теж не вихід. Та щоб робили ви, коли темінь зовсім не до снаги? Коли боїтеся ходити вечорами, бо, не дай Боже, аби нічого поганого не сталося… Бо вже маємо прикладів багато, коли в темряві нападають на людей грабіжники і просто нелюди…
Вважаю, що калинівські «крадії електрики» діяли із розпачу, бо світло для них потрібне. Та не ті голови мають перейматися неосвітленістю Копичинців, а має голова в голови міста боліти. Це Пеляку треба впадати у розпач, що не вміє людям як належне допомогти в найелементарнішому…
Чи то правда, чи то ні – ви нам, люди, розкажіть. Бо таке по місті ходить, всі бабки про то заводять, а от правда то – не знати. Прошу вас нам розказати! Ну а поки темно, сидіть в хаті. І моліться почасти на сніг…
Спонсор допису: У вашому житті сталась важлива подія і ви хочете зберегти враження надовго? Тоді вам пригодиться фотокнига, котра гарно виглядає і збереже всі ваші емоції