Навчити танцювати можна практично кожного, вважає тернопільська танцюристка, керівник театру танцю «Експресія» Людмила Тимчук. Звичайно, усе залежить від бажання людини та підготовки. Якщо постійно працювати над собою, то результат не забариться.
Життя – це танець, який ми творимо кожним своїм вчинком, переконана тернополянка Людмила Тимчук (Казимирів). Навіть кожен наш крок – це відбиття внутрішнього танцю, наших цінностей, прагнень і мрій нашої душі. Навчаючись на другому курсі економічного університету, вона зрозуміла, що танці – це її покликання. Вирішила спробувати себе в ролі тренера. І сьогодні дуже задоволена, що хобі стало її основною роботою. Секретами успіху дівчина ділилася з читачами «20 хвилин».
– Міло, захоплення танцями, мабуть, виникло ще в дитинстві?
– Так. Як і всі дівчата, я уявляла себе принцесою, а танці, як на мене, допомагають виразити свою жіночість, вишуканість та ніжність. Сім років я займалася бальною хореографією. У випускному класі, коли попереду були відповідальні вступні екзамени, моє хобі відійшло на другий план. Зі вступом у вуз налаштувалася на серйозну хвилю навчання. Замість танців, у моє життя ввійшла література – писала вірші, прозу. П’єсу «Ти сказав, що ми – янголи» я поставила на традиційному конкурсі пешокурсників ТНЕУ «Студентська ліра». Ми навіть виграли тоді. Уже з другого курсу я знову повернулася на танцювальну хвилю. Відвідувала народну студію сучасної хореографії «Т.А.Н.Г.о». Саме там я отримала надзвичайно багато досвіду, який і допоміг мені створити «Експресію».
– Ти брала участь у шоу «Танцюють всі-3». Які враження від великої сцени?
– «Танцюють всі» я дивилася з першої програми. Кожного разу, переглядаючи шоу, уявляла себе на великій сцені перед професійними суддями. Тож вирішила спробувати свої сили, якось проявити себе, отримати пораду справжніх професіоналів. Одна справа, коли батьки й друзі говорять: «О, ти гарно танцюєш!» А зовсім інша – коли твої вміння оцінюють аси танцювальної майстерності. Для мене шоу «Танцюють всі» було своєрідним бар’єром, який потрібно було перейти. Це стало сильним поштовхом до самовдосконалення.
– Важко було конкурувати з іншими учасниками?
– Так. Потрібно було пройти декілька кастингів. Цікавий випадок трапився на зйомках у Києві. Танцюючи, я збила під світку, що стояла позаду мене. Від страху серце забилося в сто раз частіше. Я так хвилювалася, думала, чи не куліси я звалила. Слава Богу, усе пройшло добре.
– Ялтинського відбору ти не пройшла. Що трапилося?
– Насправді я дуже задоволена, що ввійшла в сотню кращих танцюристів України. Знаю, над чим потрібно більше працювати. Виступаючи в Ялті, я зробила дуже велику помилку, взувши незручні туфлі на високих підборах. Унаслідок того в мене трапився рецидив давньої хвороби ніг. Виступати було дуже важко. Через три місяці після участі в шоу мені навіть робили серйозну операцію на ногах.
– «Експресію» ти створила, будучи студенткою. Чому виникло таке бажання?
– Маю лідерські задатки,а також не уяляю свого життя без танцю, тож виникло бажання спробувати себе в ролі хореографа. Спочатку «Експресія» була тільки для студентів нашого факультету. Але буквально через два місяці серед відвідувачів з’явилися представники й інших факультетів.
– Досить цікава назва – театр танцю. Що є домінантою в роботі вашого колективу?
– У нас дуже дружній та креативний колектив. Усі учасники «Експресії» пройняті духом праці та саморозвитку. Ми ніколи не зупиняємося на досягнутому й намагаємося крокувати вперед. На відміну від інших танцювальних колективів, усі наші постановки є щирими та правдивими. В «Експресії» вчимо не тільки бути танцюристом, а й актором. На репетиціях ми не тільки вивчаємо нові рухи, а й добре «відточуємо» міміку. Адже у своєму танці ми намагаємося відтворити якусь картину життя, щиро передати всі емоції. Звичайно, ця акторська гра підкріплюється танцювальною майстерністю.
– Скажи, танцювати може кожен?
– Так. Але все, звичайно, залежить від бажання людини.
– Хто може прийти в «Експресію» та в яких напрямках ви працюєте?
– Вік учасників – від 15 до 30 років. Наразі планую набирати ще й дитячі групи. Що стосується досвіду, то ми раді бачити й новачків, без танцювального досвіду. «Експресія» переважно виступає в двох основних напрямках -contemporary dance (поєднує танцювальну культуру Заходу (модерний, джаз, класичний танець) та мистецтво Сходу (йогу, цюань, цигун) – прим. авт.) та jazz modern (свобода рухів й емоційне переживання поєднуються з імпровізацією й ломаними рухами – прим. авт.).
– А за скільки часу можна сісти на шпагат?
– Я сіла на шпагат за місяць. Кожного дня тренувалася, робила розтяжки вдома. У принципі, навіть починаючи з нуля, від місяця до трьох, можна сісти на шпагат. Але не потрібно робити це легкодумно за один раз, бо можна і зв’язки порвати.
– Де «Експресія» виступає найчастіше?
– Ми часто виступаємо в рідному економічному університеті. Також нас можна побачити на різних корпоративах.
– Фінансові витрати на костюми – за рахунок танцювального складу?
– Сценічні костюми зазвичай шиємо за рахунок коштів, зароблених на корпоративах. Я дуже вдячна за допомогу своїй мамі та подрузі Ірині Курейко. Ми купуємо тканину, Іра дає дизайнерські поради, а я, мама або Іра шиє. Насправді, з фінансовим аспектом дуже складно. Бракує постійної спонсорської підтримки, аби ми могли виступати за межами Тернополя. Отримуючи запрошення з різних фестивалів, окремим пунктом прописаний вступний внесок. Але не хочеться перекладати ці всі витрати на плечі наших дівчат.
– Ти займаєшся постановкою весільного танцю. Як працювати з молодятами?
– Готуючи весільний танець, намагаюся знайти індивідуальний підхід до кожного клієнта. Разом ми підбираємо цікаву музику, прагнемо вразити нестандартністю. Зараз дуже модні танці-сюрпризи, коли подружжя демонструють танцювальні навики в різних музичних звучаннях.
– Як довго часу займає постановка весільного танцю та скільки коштує?
– Три години заняття зі мною достатньо, аби поставити весільний танець. Година коштує 70 гривень.
– Танцюристам потрібно бути у формі. Дотримуєшся дієти?
– Чесно, ні. Якщо відчуваю якусь важкість, перед виступом влаштовую розвантажувальні дні – їм гречку та кефір. Але життя без солодощів я не уявляю.
– Чоловік якось допомагає у твоїй роботі?
– Звісно, мій чоловік підтримує всі мої починання. Віталій захоплюється музикою. Він виступає разом із гуртом «Mr.FreeMan». Добре розбираючись у різних музичних напрямках, він часто допомагає мені з відбором музики до танцювальних номерів. Також він подає творчі ідеї, цим я йому дуже завдячую.
ДОСЬЄ
Людмила Тимчук (Міла Казимирів)
Народилася 29 серпня 1991 року в м. Копичинці Гусятинського району.
Кредо в житті: рух, динаміка, самовдосконалення.
Освіта: магістратура ТНЕУ (спеціальність фінанси).
Робота: фахівець зі страхування, керівник театру танцю «Експресія».
Улюблена музика: та, що зачіпає за живе, а також музика чоловіка.
Улюблені книги: автори – Ірен Роздобудько, Люко Дашвар, Олександр Дюма.
Улюблені фільми: романтичні комедії.
Заповітна мрія: щоб колектив «Експресії» став успішним, а для себе – справжнього жіночого щастя.
Наталія БУРЛАКУ
Джерело: 20 хвилин
Спонсор допису: Цікавитесь про те як можна дешево та вигідно купити квитки? Тоді заходьте на tickets.ua та відчуйте зручність
