Чи любите ви свою Батьківщину?

Так, люблю! Чому? Тому що і справді відчуваю себе справжньою українкою! Я живу на цій землі, спілкуюся національною мовою, знаю її історію. І радію дуже з того! Мені приємно, що Україна така велика держава з розумними і добрими людьми. Також я в захваті від нашої природи, Особливо люблю Карпати! Байдуже: зимові чи літні. Вони в будь-яку пору року прекрасні. Гори, свіже повітря, сніг серед літа на найвищій точці Говерла, канатна дорога, чабани, бринза… Хіба це не прекрасно? А які в нас міста чудові ?!Візьмімо для прикладу Львів. Та я просто закохана в це місто! Воно мені нагадує затишне європейське місто із славною історією та культурою, величною архітектурою та чималою кількістю визначних місць. Особливо подобається іти босоніж по розпеченій бруківці, пити запашну справжню каву у львівських кав’ярнях, насолоджуватися неабиякою красою з висоти Високого Замку. А інші міста: Київ, Тернопіль, Івано-Франківськ, Одеса… Усі вони просто чудові. Так! Я дуже люблю свою УКРАЇНУ!

 

Батьківщину я поділяю на дві частини: велику – Україну, і малу – Копичинці – як вже писав, також люблю. Про велике – це складне й глибоке запитання. Я не був за кордоном, ще не відчував ностальгію. Мабуть, люблю. Бо іншої, такої країни не знаю. Але її псують східняки і влада. Щоб любити Батьківщину, треба аби любов була взаємною, я її любові не відчув, кругом розчарування, але все одно любив, люблю і любитиму – бо вона моя, єдина, неповторна! Щира, доброзичлива і проста. Така співуча й мальовнича…

 

Це дуже актуальне питання на сьогодні, яке повинен поставити собі кожен українець. Дійсно, чи любимо ми, українці, свою державу??? Мабуть, не настільки сильно, як вона нас. Скажіть, будь ласка, чому люди промінюють рідне слово на мову загарбницької країни? Чому цікавимось іншими культурами, при цьому не знаючи власною? Таких „чому?” є дуже багато. Відповідь потрібно шукати у ментальності людини. Якщо її так життя навчило, то вже й досвідчений педагог нічого не змінить. Чи я люблю свою батьківщину? Так, я люблю. Україна настільки духовно багата, що іншим країнам з нею не зрівнятися. Те, що відбувається в країні зараз(біди, вбивства, політичні „приколи”), таки дратує. Все через те, що керівництво держави складає не українське населення і це дійсно так. І я не проти їх звідтіля виселити! Але не про те зараз мова. Мова про красу України. Дніпро, Київ, Львів, Крим, Карпати. Багато чого в країні заслуговує поваги, поваги гідною любові мільйонів українських сердець. Слава Україні!!!