14 серпня, в день пам’яті святих мучеників Макавеїв, на парафії Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбулась урочиста посвята дітей у Марійську дружину. До цього відповідального кроку дівчата старанно готувались. Напередодні усі приступили до Тайни Покаяння. В день прийняття у члени Марійської дружини діти склали урочисту присягу, отримали освячені медалики із зображенням Богородиці, освятили спеціальні накидки і під Марійською хоругвою склали приречення: ПРАПОР МАРІЇ ВИБИРАЮ, ПІД НИМ БОРЮСЬ Я, ЗА НЬОГО ВМИРАЮ! Після урочистого обряду прийняття настоятель храму о. д-р Руслан Корнят привітав усіх із цією подією та побажав дотримуватися християнської моралі, дбати за своє духовне життя та бути справжніми дітьми Марії.
Історія Марійських організацій почалася в ХVІ столітті, коли Католицька Церква переживала тяжкий період наступу протестантизму. Тоді виникла потреба захисту Церкви і Матері Божої, бо протестанти вважали її звичайною жінкою. У 1563 році молодий чернець, учитель Римської колегії Іван Лейніс організував першу Марійську дружину з учнів колегії, які назвали себе «Лицарі Марії» і виконували місію оборонців Церкви і Матері Божої. Ця Марійська дружина стала матірною для усіх інших організацій, які створювались за її прикладом. Пізніше Папа Бенедикт ХІV дозволив відповідні Марійські організації для жінок, шляхтичів, міщан, вчителів, богословів, адвокатів, лікарів, селян, окремі для юнаків і дівчат.
Марійські організації мають глибокі історичні корені і традиції в Україні. Зі словами «Дружинник Марії» пов’язана жива гаряча віра, незалежність характеру, висока духовність, побожність та пошанування Пречистої Діви Марії. Марійські дружини на українських землях почали створюватись в ХVІІ столітті, і ця історія тісно пов’язана з іменем великого ініціатора і реформатора тодішнього релігійного відродження митрополита Йосифа Веньямина Рутського. Найперше вони появились при монастирях і школах чину св. Василія Великого. Називались вони і дружинами, і конгрегаціями, і товариствами, але суть одна й та ж. Марійські дружини були не лише для учнів та молоді, але й і для дорослих. У ХVІІ столітті до Марійських організацій входили люди знатних родів. У період їх найбільшого розвитку були Марійські дружини богословів, правників, ремісників. Наприкінці ХVІІ століття настав період занепаду.
Ренесансом Марійського руху можна вважати кінець ХІХ — початок ХХ століть. Велика Марійська дружина була організована тоді при Богословській семінарії, з 1918 року відоме Марійське товариство молоді при церкві Онуфрія у Львові – під духовним проводом о. Іринея Назарка. На той час також появляються Марійські організації пань, дівчат, дівчат-служниць. Ближче до тридцятих років велика увага стала приділятися студентській молоді. У 1933 році з активною допомогою Марійського товариства пань був організований молодіжний з’їзд під гаслом «Українська молодь – Христові». Це гасло стало назвою молодіжної організації, яка утворилась після виходу нашої Церкви з підпілля.
У 1937 році був організований загальний з’їзд всіх Марійських дружин, на якому були присутні понад двадцять тисяч учасників – представників 259-ти Марійських організацій Галичини. На з’їзді виступав Митрополит Андрей Шептицький і сам брав активну участь в його організації. Коли настали часи лихоліття, Марійські організації стали занепадати, але найбільш живучими були Марійські дружини пань і дівчат-служниць.
Марійська Дружина має на меті плекати у своїх членів правдиву та ніжну побожність, почитання та дитячу любов до Пречистої Діви Марії. Товариство бажає виховувати своїх членів добрими християнами, які стараються розбуджувати католицьке освідомлення серед української суспільності, скріпляти любов і прив’язання до власного обряду та боронити католицьку Церкву перед нападами лихих людей.
На початку кожного місяця є обов’язковою Сповідь, практикуються спільні св.Причастя, реколекції.
Марійська Дружина займається прикрасою церкви, допомагає священикам у душпастирській праці, виконує діла християнського милосердя. Організація має свого провідника, голову, секретаря, скарбника.
Хто бажає вступити у це товариство, той мусить бути перед усім примірним католиком і віком відповідати умовам, які ставить Марійська Дружина та має дотримуватися статуту. Перед прийняттям є так званий час проби. Нововступаючий член має в тому часі спромогу познайомитись із діяльністю Марійської Дружини та пізнати свої обов’язки. Хто раз був прийнятий у Марійську Дружину, той залишається її членом ціле життя, хіба що добровільно виступить з дружини, або якщо його виключать.
Кожного треба відмовляти три рази “Богородице Діво” і “Під Твою милість”, молитися за розквіт Марійської Дружини, за потреби поодиноких членів, а понад усе за недужих.
Спонсор допису: Бажаєте прорекламувати чи просунути в пошуку власний сайт? Тоді для вас існує интернет агентство, котре виконує різні послуги за доступними цінами
