Чарівна атмосфера святкового собору Святої Трійці в м. Копичинці… Радісні погляди і посмішки прихожан…Навіть необізнаний гість, сьогодні легко міг здогадатися, що в нашому Храмі відбувається щось надзвичайне. Всі, затамувавши подих чекали і раділи за нас, дітей. Саме для такого свята, наш храм був уквітчаним пречудовим декором, дизайн якого з материнською турботою робили руки наших дорогих батьків.
Панувала тиша і всі молилися до Бога від всього серця і душі… Нам, першопричасникам, було особливо радісно, адже ми вперто і наполегливо йшли до цієї події, щоб прийняти в свої спраглі серця живого Ісуса Христа, під виглядом тіла і крові. Ніяк не можна на словах передати тріпотіння наших душ, які з нетерпінням чекали мить з’єднання з живим Ісусом Христом.
І ось, нарешті цей день настав і для нас… Урочисту Літургію провів о. Любомир, який впродовж тривалого часу віддавав для нас все, щоб ми сьогодні, 17 червня, змогли себе відчути во істину щасливими. Дякуючи йому,а також вчителю християнської етики Наталі Вікторівні ми змогли глибше проникнути у впізнанні Таїнства Сповіді і Причастя. В своїй проповіді о. Любомир з акцентував свою увагу на тому, що сьогодні ми шануємо память всіх святих землі Української ,які своїми добрими ділами примножили славу нашої Укрваїнської Православної Церкви і щиро просив «…щоб ми наслідували їхню віру в Ісуса Христа і любов до Нього,і тоді ви зможете в майбутньому житті прославляти Його разом з святими подвижниками землі Української». Його переповнене серце радості за нас, підтвердила сльозинка щастя, яка зрадливо підкотилася до його очей.
… і ми відчули себе янголятками. Ми діти Христа, ми пишаємось цим! Від сьогодні ми в обіймах Ісуса і зробимо все для того, щоб любов його зігрівала наші серця кожну мить нашого життя!!!
Від всього серця і душі ми дякуємо нашому дорогому о.Любомиру за невпинну працю, за батьківську турботу, за Боже Слово, за те, що сьогодні ми нарешті змогли прийняти в свої серця Живого Господа Ісуса Христа.
« Ми молимось щиро, благаємо Бога
Щоб рівно дорога вела Вас до Бога
Щоб вірно ви Богу служили,
І ще багато років на світі прожили!»
Низький уклін Васюті Наталії Вікторівні і всім! Всім тим, хто переживав з нами радісну подію нашого життя. Дякуємо Господу і твердо віримо, що від сьогодні він став для нас єдиним Пастирем нашого життя.
Від імені батьків і дітей з повагою Оксана Горошок.
