Саме таку назву носить монографія отця-доктора Василя Погорецького, що вийшла з друку наприкінці минулого року в тернопільському видавництві «Підручники і посібники». Її представлення у Чорткові відбулося першого весняного дня в районній книгозбірні.
Для початку — трохи про автора. Народився Василь Антонович Погорецький (на знімку) в с. Полівцях Чортківського району. Закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію, Івано-Франківський теолого-катехитичний духовний інститут, Варшавський університет імені кардинала Стефана Вишенського, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. Ще навчаючись у Варшаві, захистив докторську дисертацію. Працював викладачем суспільних дисциплін і віце-ректором Чортківської дяківсько-катехитичної академії ім. Г. Хомишина.
Отець Василь Погорецький — доктор богословських наук, настоятель церкви Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього в Копичинцях. Свої наукові праці друкує в міжнародному журналі «Україна — Європа — Світ», веде рубрику «Духовні обереги» у громадсько-публіцистичному часописі «Золота пектораль».
Чому саме духовна культура і чому його вибір випав на Петра Могилу? Отець Василь на це поставлене ним же самим запитання відповів просто: «Більшого українського патріота і більшого просвітителя, аніж Петро Могила, я не знаю… І хоча він походив з молдавського знатного роду (батько Симеон Могила посідав престол Молдавського князівства, а мати Маргарет була угорською принцесою), тобто був не українцем, проте безмежно закохався в Україну, її народ і пройнявся його вільнолюбивим козацьким духом… Людина з різким характером, непростої натури, але завдяки своїм благородним вчинкам досягає святості… Видатний українець, одна з найосвіченіших постатей в історії Православної церкви України, її керманич, мудрий церковний освітній діяч, талановитий реформатор і письменник, організатор і фундатор першої вищої школи в Україні і тодішній Східній Європі — Києво-Могилянської колегії. Вже помираючи, устиг впорядкувати документи, аби все своє майно та багатющу бібліотеку передати своєму улюбленому виплеканому дітищу».
Петро Могила народився у рік прийняття Берестейської унії (1596 р.), тобто роки його становлення і життя припали на смутний період релігійного розбрату. А помер, не доживши одного року (1647 р.) до початку національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, коли по всій Україні назрівало народне повстання проти шляхетської Польщі. Часи Петра Могили багато в чому нагадують сьогодення. Тому Василь Погорецький поставив собі за мету висвітлити роль Київського і Галицького митрополита П. Могили у розвитку української культури в контексті сучасного національного відродження.
У книзі, що вийшла, на жаль, поки що невеликим накладом (всього 300 примірників), розглянуто процес формування П. Могили як особистості, богослова, церковного та громадського діяча, встановлено належне місце Петра Могили в історії України. Що характерно, автор пише її з позиції не релігійного діяча, а виступає як науковець, професіонал-історик, завдяки чому його монографія є незаангажованою і більш цінною для масового читача — насамперед викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією України та її духовною культурою.
Любомир ГАБРУСЬКИЙ.
Фото Ореста ЛИЖЕЧКИ.
м. Чортків
«Вільне життя плюс», №26 (15138) від 09.04.2010 р.