Зміна прізвищ на сьогоднішній день – нерідкість. Якщо ще в 2004 це було такою собі хитрістю – прізвища найчастіше змінювали заробітчани, в яких була прострочена віза або які потерпіли через депортацію (новий закордонний паспорт – і всі проблеми, мов рукою зняло), то нині українців почала турбувати немилозвучність, іноді навіть вульгарність власних прізвищ та імен. Хоча деякі українські студенти змінили власні прізвища на польські, щоб, навчаючись в українських вузах, отримувати стипендію розміром в 50 доларів щомісяця. Зміна прізвища, імені та по батькові не складає особливих труднощів. Для цього варто лише подати до органів реєстрації актів цивільного стану заяву, паспорт громадянина України з відміткою про постійну адресу проживання, свідоцтво про народження, одруження або розлучення, народження дітей (якщо заявник має неповнолітніх дітей) і фотокартку. Зібрані документи відділ надсилає до органів внутрішніх справ за місцем проживання заявника для встановлення особи людини, запобігання можливості використання зміни імені з метою ухилення від суду, слідства, виплати аліментів тощо. Відповідна перевірка тут проводиться безкоштовно, і вже через місяць надіслані сюди матеріали повертають до відділу з висновком-відповіддю. Після задоволення клопотання заявник звертається за реєстрацією зміни прізвища (імені, по батькові) до відділу РАГСу. Чекати на таку зміну доведеться три місяці. Послуга коштуватиме 5 гривень 10 копійок. За повторну зміну прізвища треба буде віддати 51 гривню. Якщо за відведений час заявник не встиг цього зробити, заява втрачає чинність і з повторним клопотанням можна буде звернутися тільки через рік.
Дехто, довго не мудруючи, усунув зі свого прізвища префікс, в результаті чого Нерозумний став Розумним, Безбожний перетворився на Божного. Мордані, Щурі, Соплі, Рила, Гниди, Ковбаси, Свині, Кривоногі, Заскоки, Горби та Кобили ставали Дарвінами, Мюллерами, Стендалями та Сократами, Суворовими та Наваровими. Українець Гоголь, наприклад, став зватися Булгаковим.
Змінами у паспорті можуть тепер похвалитися „новозаписані” Гес-де-Кальве, Де Лабруа, Дюраль і Кемпбелл. Все частіше українці з радістю обирають собі власне українські відповідники: Зоря, Рута, Веселка, Квітень, Чорнобривець, ну, і, звичайно, Українець.
Змінюють не тільки прізвища, але й імена. Тут будь-яке пояснення знайти важко, бо до змін вдаються не якісь там Параски та Маньки, а цілком милозвучні імена. Так Вікторія стала К’ярою, а Наталія – Барбарою, Юрій став Аскольдом, а Генадій обрав собі ім’я Август. Світлана змінила ім’я на Вішнупрію, Ганна – на Лейлу, Катерина стала Дельфіною, а Вікторія – Фабіанною. Дехто умодрявся добавляти до імені іншомовні відповідники: Ніна стала Ніною-Марго, Валерія на Валерія-Фокера. Дехто не побоявся змінити своє стандартне ім’я та прізвище, завдяки чому серед українців з’явилися Джуліанна Фенікс (екс-Юлія Федорова), Раміль Мустафі (колишній Анатолій Рябов).
Якщо на 2004 в моді було ще прізвище Кучма (його обрав собі громадянин України на прізвище Шабала), то останні два роки в державі збільшилась кількість Ющенків, Тимошенків та Януковичів, а іменами Юля та Віктор забажали прикрасити свої паспорти близько сотні українців.
За нормами Кодексу, своє по батькові фізична особа може змінити тільки у випадках зміни його батьком власного імені та усиновлення фізичної особи, відповідно імені усиновителя.
Зміна прізвищ ще в царській Росії, наприклад, заохочувалася, оскільки перепис вівся за мовною ознакою і російськомовні українці вважалися росіянами. Тим неменше в царській Росії 1916 — 1917 рр. проживало 76,6 млн. росіян і 31.0 млн. українців. Тут спостерігаємо так званий вплив етнофоронімів — етнічних імен окремого громадянина, який має ще своє особове ім’я та прізвище.
А в Китаї минулого року 60 мільйонам громадян довелося змінити імена, бо ті позначаються маловживаними ієрогліфами, яких немає в базах комп’ютерів. Зараз Міністерство громадської безпеки Китаю розробляє список ієрогліфів, які можна буде використовувати для імен.
