Перші дні осені не особливо тішили нас теплом і сонцем, та днями редакція «Свободи» квітла дитячими посмішками й барвистими українськими строями – в гості до Читайлика завітали учасники фотоконкурсу «Вишиванка мені до лиця».
За півроку на нашу адресу надійшло чимало листів від діточок, їхніх батьків, дідусів і бабусів з усіх куточків Тернопілля та навіть сусідніх областей. Кожна історія була неповторною та особливою, тому переможцями стали усі хлопчики й дівчатка. А учасників було понад півсотні.
Під час свята діти подарували присутнім імпровізований концерт. Особливо глядачам припали до душі пісні «Ой чий то кінь стоїть» у виконанні Христини Гадиняк та Марійки Паламарчук з Копичинців та «Мамина сорочка» – Іринки Качур з Бедриківців Заліщицького району, а також сатиричні замальовки лауреата гумористичного конкурсу імені Павла Глазового Сашка Черниша з Копичинців. Малеча залюбки розповідала вірші й співала, а наймолодший учасник Влад Сорока з Іванівки Теребовлянського району навіть встиг пограти у футбол надувною кулькою. Безпосередність і щирість, лункий сміх і справді неймовірні вишиванки – свято вдалося на славу!
Маленьке торжество в тісному родинному колі відбулося за сприяння й підтримки голови «Тернопільбуду» Василя Лила.
– Сьогоднішнє свято – особливе. Тепле, хвилююче, радісне. Дуже тішить, що на Тернопіллі є такі діти, батьки, які люблять і шанують українську вишивку, рідне слово, свій край. Значить, в України є майбутнє, адже наше прийдешнє – це діти! – сказав на урочистостях Василь Лило. – І дуже добре, що «Свобода» організувала цей фотоконкурс, завдяки якому ми вкотре переконалися: Тернопільщина багата не лише талантами, але насамперед людьми.
Ми ж у свою чергу від усієї душі дякуємо Василю Йосиповичу за щире небайдуже серце, за підтримку та розуміння, за те, що спільно з журналістами «Свободи» перетворив буденний осінній день на сонячне свято.
Авторські подарунки, а також фінансове заохочення отримали діточки й від тернопільського письменника Володимира Демчишина. Спасибі, пане Володимире!
Ну, ось і добіг кінця конкурс «Вишиванка мені до лиця», але на цьому наші фотоісторії не закінчуються. Уважно стежте за публікаціями у «Свободі», адже у записничку Читайлика ще чимало цікавих ідей!
На фото Антоніни БРИК: вишиваний цвіт Тернопілля.
Джерело: Газета "Свобода"
