Українська вишивка – ціла доля, ціле багатство, ціла історія. Ще з давніх часів вона була незамінною ознакою українського народу . Особливо красиво і вміло це виходило в наших жінок і дівчат. Слава про українську вишивку виходила далеко за межі її кордонів. Використовувалась вона, як предмет декору у будинках (як ми знаємо, в минулі часи важко уявити українську домівку без вишитих рушників, серветок тощо), також, як елемент одягу (як святкового, так і буденного).
Історія української вишивки дуже давня і багата, відроджувати її взяли на себе відповідальність члени молодіжного товариства “СОКІЛ”, учні копичинецької школи-гімназії. З 18 по 22 травня в цій школі розпочався “Тиждень української вишиванки”. До останньої хвилинки перед урочистим відкриттям щомісячної лінійки відбувалась кропітка підготовка. За умовами, кожен свідомий школяр повинен би приходити у школу у вишиваній українській сорочці.
Дуже приємно є те, що усі учні дуже активно долучились до проведення цього тижня. І ще не лише школярі, а й вчителів можна було побачити в таких милих оку вишиваних сорочках. Була складена програма проведення цього тижня. У понеділок, як вже було сказано, було урочисте відкриття тижня лінійкою, а у вівторок, за участі та ініціативи учнів було проведена радіопередача, за якою, всі школярі ближче змогли познайомитись з історією вишивки.
Протягом всього тижня по шкільних коридорах лунали українські народні та сучасні пісні (звісно ж на тему вишиванки). Справжнім духом історії та патріотизму линуло звідусіль усі п’ять днів. В середу була відкрита виставка, на яку могли приходити усі бажаючі. Були виставленні справжні скарби – вишитий одяг поч. 19-ого століття. також серветки на скрині, рушники тощо. Крім цього абсолютно усі бажаючі могли поставити на виставку свої роботи. Вона була чудовою. Слід також виділити працю вчительки Негнеки О. О., яка поповнила виставку своїми неймовірної краси роботами.
Також цього дня з допомогою керівника “копичинецьких соколят” Васюти Н.В. проходили додаткові заняття з учнями 2-4 класів. Діти активно розповідали, що вони знають про українські вишиванки, весело співали пісень і навіть танцювали гопачок. А ось до проведення четверга могли залучитися усі бажаючі. Тому, що це був день стінгазет на тему: “Ти серце моє, вишиванко”. Я думаю п’ятниця була довгоочікуваним днем. По-перше в цей день відбувся надзвичайний концерт. Він змістовно передавав суть усього тижня, проведеного цими днями. Участь у ньому брали, як учні так і вчителі. Душевною піснею про батька з нами поділилась Васюта Наталя Вікторіна. Веселими піснями зумів розпалити глядачів учень 2ого гімназійного класу Доманський Олег. Звичайно не обійшлося без прекрасного і незабутнього українського танцю, який нам подарували неодноразові переможці обласних та всеукраїнських конкурсів учасники колективу “Первоцвіт”. Жартівливою піснею розвеселили учні 2ого класу – Даринка і Володя. Читалося багато поезій, співалося багато пісень, раділо серце тим, що справжній український дух досі живий. Тому, що саме молодь є надійним каменем, яким ми будемо розбудовувати нашу державу. І справді, аж дух перехоплює. Але навіть після фінальних ноток пісні, вишиванка має залишатися нашим багатством і творчістю.
