21-річного Павла підозрюють у вбивстві 49-річного жителя Копичинців. Мовляв, молодик після розпивання спиртних напоїв посварився зі старшим чоловіком і 25 разів ударив ножем. Родичі хлопця переконані: на нього хочуть повішати вбивство.
Жахлива звістка сколихнула Копичинці 27 жовтня – у занедбаному будинку знайшли труп місцевого жителя з багатьма ножовими ранами. А уже 28-го числа міліція оприлюднила інформацію, мовляв, є підозрюваний, у скоєному зізнався.
Оперативно-слідчій групі, як повідомила тоді прес-служба обласної міліції, знадобилося декілька годин, аби встановити особу підозрюваного у вчиненні важкого злочину. Причетним до нього виявився 21-річний краянин потерпілого. Потерпілий розпивав спиртні напої із 21-річним підозрюваним у приміщенні нежилого будинку. Під час словесної перепалки молодий чоловік завдав близько 25-ти ножових ударів співрозмовнику, від яких останній помер на місці.
Спав біля вбитого
Натомість у родичів підозрюваного, 21-річного Павла Ензовіта, — інша версія. Мовляв, про події того нещасливого дня можуть розказати й інші – ті, що пили разом з потерпілим і підозрюваним. Але їх ніхто не опитує і справжнього вбивцю ніхто не шукає. І ще – на хлопця тиснуть, щоб той таки взяв провину на себе.
– Ніхто чомусь не говорить про те, що сина знайшли сплячим на сусідньому матраці, — каже мати хлопця Уляна Ензовіт. – Щоби розбудити його, довелось добряче тормосити. Коли ж Павла таки привели до тями, він не міг зрозуміти, що коїться і де він. Коли побачив труп, то сам був у шоці.
Ба більше, каже мати, у хлопця на руках не було крові. А на ножі який знайшли біля сина, не було відбитків.
– Ніж був підставлений під спину синові, — додає жінка. – Тобто якби син повертався, то ще й сам ліг на ніж. Тепер питання: якщо Павло був настільки п’яний, що міліція не могла розбудити, то як він міг у такому стані вбити чоловіка – вищого і важчого від себе? А після вбивства спокійно помити руки, ніж і, що зовсім нелогічно, – лягти біля вбитого спати?
«Маєте жмурика»
У день вбивства, каже мати, хлопець мав ряд неприємностей. Але все закінчилось тим, що на останні гроші потрапив до Тернополя. На зупинці, де купував «Мівіну» і каву, до нього підійшов тернополянин — 34-річний Роман Я., розповідає жінка. Зав’язав із сином розмову, ще й поділився з ним своєю їжею, розповів про скрутну ситуацію. Новий знайомий запропонував роботу.
– Вони домовились, що їдуть у Копичинці, син бере свої речі, щось поїсти та випити, — додає пані Уляна. — Далі вони пішли у той закинутий будинок, до них приєднались ще двоє місцевих мешканців. Обоє — раніше судимі. Коли хто будинок залишав, син не пам’ятає. Бо він напився і ліг спати. А розбудили його правоохоронці.
Про вбивство у Копичинцях, за словами пані Уляни, усіх сповістив той же новий знайомий. Він бігав вулицею і кричав: «Маєте жмурика». Місцеві викликали міліцію.
– Цей Роман і є основним свідком, — додає пані Уляна. – Причому він щоразу дає інші свідчення. То син вбивав так, то так. І це нікого не дивує? Тепер наші адвокати зясували, що той тернополянин перебуває у розшуку за крадіжки мобільних телефонів. То як міліція могла його відпустити, не взявши навіть підписки про невиїзд?
«Мамо, то не я»
Найстрашніше, каже жінка, що міліція із 25 січня не проводить ніяких слідчий дій. Двох жителів Копичинців, які були із потерпілим та підозрюваним, не допитували. Мовляв, тих немає за місцем проживання.
– Коли я вперше побачила сина після затримання, той трусився, — додає жінка. – Казав, що його залякували і змушували зізнатись у вбивстві, погрожували розправою над ним і родиною. Тому спершу зізнався. Казав: «Мамо, то не я».
В ізоляторі, за словами жінка, синові не давали спати, їсти. Окрім того, він має проблеми із здоров’ям з дитинства (копія довідки є у ред. – прим. ред.), тож тривалий час мав високу температуру.
– Ми написали скаргу генпрокурору, в обласну прокуратуру, голові Верховної Ради, звернулись до регіонального представника головного Омбудсмена країни – Володимира Шевченка, — додає пані Уляна. – Днями, 10 лютого, нам прийшла відповідь з прокуратури, що таки опитали тих двох чоловіків, які були у закинутому будинку. Але мала б бути очна ставка із сином, а її не було.
Утім, як пояснюють юристи, у цьому моменті жінка не зовсім права. Оскільки очну ставку проводять за рішенням слідчого у випадку розбіжності у свідченнях і тільки після попереднього допиту. Якщо ж родина не згідна з діями правоохоронців, то повинна звертатись із скаргами до прокурора, що веде нагляд, або ж навіть до суду.
Коментувати ситуацію, в яку потрапили Ензовіти, регіональний представник Омбудсмена наразі не хоче. Каже, що допоки відкрите провадження, триває слідство, то сказане ним могло б розглядатись як тиск на суд. Усе, з чим не згідні захисники підозрюваного, адвокати повинні оскаржувати законними методами – через звернення та скарги.
– У мене таке прохання: міліція або хай доводить вину сина, або хай шукає справжнього вбивцю, — каже Уляна Ензовіт.
Зважаючи на важкість злочину і те, що, можливо, хлопець і справді не винен, закликаємо прокуратуру проконтролювати слідчі дії правоохоронців. Адже йому інкримінують ст. 115 «Умисне вбивство», ч. 2, пункт 4. Йому світить 7-15 років тюрми.
Джерело: http://www.0352.ua/
