Тривалий час триває реконструкція церкви Воздвиження Чесного Хреста на Кутці. Зараз у церкві змінили покриття із бляхи на гонту, автентичний матеріал, яким була накрита церква ще з XVII століття. Ми поспілкувались із о.Русланом, настоятелем храму та Пустинніковою Іриною, власницею сайту про замки та церкви – castles.com.ua та спробували дізнатись, що принесе така реконструкція копичанам та гостям міста.
Додано нові фото
Зі слів о.Руслана реконструкція триває вже від Великодніх свят, і дуже хотілось би завершити реконструкцію до кінця серпня, але все таки все буде залежати від погодніх умов. Для перекриття і всіх робіт біля церкви працюють спеціальні майстри, аж із Верховини Івано-Франківської області.
Додано нові фото:
Ми вирішили запитати отця, чи зміниться щось по завершенню робіт і чи стане церква привабливою для туристів у майбутньому?
– Та людям цікаво! Деякі туристи, які приїжджали, недавно була група з київщини чи з Києва, то вони мали в руках 5 довідників і в жодному не було церкви. Розумієте? Тобто їй ще треба зробити промоцію. Ми над тим працюємо, наприклад щоб її в маршрут туристичний включити, або щоби був вказівник на жовтому фоні. Я був у відділі туризму, щоби вказали у марштрутах, довідниках. Сподіваюсь скоро вийде брошура, книжка. В тому напрямку робота помало робиться.
Схожої думки притримується і Ірина Пустиннікова, авторка сайту castles.com.ua.
– Гонт не просто "краще ніж бляха", гонт – це нормально, а бляха – ні. Бляха – корупція смаків українців, дешевий і лискучий замінник справжнього. Те, що церкву криють гонтом – супер-новина, яка доводить, що в Копичинцях живуть розумні люди. Чекати, що потік туристів через відсутність бляхи стане просто гігантським, напевно, не варто (насправді не так вже багато туристів вміють цінувати дерев'яну архітектуру, це ж не замки, краса котрих зрозуміла і масштабна), але повірте: от я напишу про це на сайті, ще хтось, ще хтось – і люди захочуть це побачити. Тим більш зараз, на хвилі включення восьми українських дерев'яних церков до списку ЮНЕСКО. Дерев'яні храми – це не лише Карпати, а й Поділля, і якщо до скарбів Тернопільщини додасться ще один – це чудово. Бо поки що без внутрішнього спротиву рекомендувати туристам можна було хіба Скорики, дві церкви в Чорткові, Сапогів на Борщівщині – та й все. Будуть ще Копичинці 🙂
Будемо надіятись, що згодом Кутецька церква постане перед нами у всій свої автентичній красі і стане принадою для нас і звісно для туристів, котрі завдяки цій перлині зможуть відкрити для себе наше місто.
Фото: Віталік Оцел
