Живе душа в його музиці до 145-річчя від дня народження українського композитора Дениса Січинського (1865-1909) Є композитори, які випереджають століття, відкриваючи обрії майбутнього. Однак завжди були, є і будуть такі митці, які живуть у свій час, іноді складний та стурбований, працюючи чесно та виснажливо, віддаючи себе творчості до остатку. Саме таким був Денис Січинський. Денис Січинський — композитор-професіонал, який все своє життя присвятив служінню одному з найпрекрасніших мистецтв — музиці. Його життя і творчість — це лише подвижницька діяльність композитора, – це подвиг людини, яка віддала себе повністю до останнього подиху – справі відродження й становлення національної культури Галичини.
Народився Д.Січинський 2 жовтня 1865 року в селі Клювинцях, що на Тернопільщині. Початкову першу музичну освіту Д. Січинський здобув в учителів Тернопільської гімназії Лева Левицького та Владислава Вшелячинського. Найбільш цінне, що здобув Січинський у гімназії,- це засади хорового співу. Навчаючись у гімназії, він написав перші власні твори: кілька хорів, пісні про голосу з фортепіано та фортепіанні мініатюри. Серед хорів переважали обробки народних пісень. Проте жоден з цих творів не зберігся. Нелегко склалася його життєва та творча доля. До художніх вершин Дениса Січинського вів довгий і складний шлях. Не маючи грошей, він був змушений заробляти на життя приватними лекціями, виступати у складі чоловічого квартету (Січинський мав прекрасний голос), аранжуванням та переписуванням чужих творів, а інколи навіть працюючи службовцем на підприємствах. Згодом переїхав у Коломию, де організував чоловічий квартет, у якому і сам співав. Тут він написав пісню на текст Т. Шевченка "У гаю, гаю" та чоловічий хор "Коби я був пташкою" на слова галицького поета І. Грабовича. Лише через чотирнадцять років їх вдалося надрукувати. Восени 1888 року, зібравши невелику суму грошей, він вступив до університету на юридичний і теологічний факультет. Але навчався тут недовго. Д. Січинський прагне стати композитором. Він закінчує консерваторію і стає на шлях музиканта-професіонала. І один з перших зважився повністю посвятити себе музиці – жити з нею і жити заради неї, – цим він заклав основи для майбутньої професійної діяльності наступних поколінь композиторів. Торувати психологічно й практично вибрану дорогу було нелегко, бо музика в той час не була в пошані.
В Коломиї Д. Січинський в 1893 році організував товариство "Боян". Це дало перший поштовх розвиткові професіонального музичного мистецтва на Прикарпатті. Загалом у творчій спадщині Дениса Січинського – кантата, опера, музика до театральних п"єс, 201 хорових творів, 20 солоспіви, обробка народних пісень. "Мій краю коханий, моя Україно…" – ці слова з хор Дениса Січинського найбільш яскраво виражають його палку любой до рідної землі. Особливі заслуги Дениса Січинського перед національною музичною культурою пов’язані зі створенням першого в Західній Україні твору оперного жанру — патріотичної народно-музичної драми "Роксоляни". Близькість оперної мови до природної людської, надзвичайна мелодійність музики опери випливає з глибоких знань композитором виразових закономірностей народнопісенної культури.
Композиторові не пощастило побачити свій твір на сцені. "…Чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Так люба ти мені. Чом, чом, чом , земле моя, Чарує так мене краса твоя…" Мабуть, немає такої людини на Україні, котра не чула цієї пісні, написаної Денисом Січинським на слова Костянтини Малицької. Останні роки життя Дениса Січинського пройшли у пекельній боротьбі зі страшною недугою – раком горла. Але ні злидні, ні смертельна хвороба неспроможні були задушити в ньому гарячої любові до музики, потреби творити. Години творчості були для нього найбільшим щастям та єдиною втіхою. Помер Денис Січинський 26 травня 1909 року у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Із запізнілим каяттям його поховали урочисто та багатолюдно. Через тридцять років після смерті на зібрані населенням гроші та прибутки з концертів вдалося поставити йому пам"ятник роботи скульптора М. Зорія. З нагоди 100-річчя від дня народження Д.Січинського Івано-Франківському музичному училищу присвоєне ім’я композитора. ЛІТЕРАТУРА: Тернопільський Енциклопедичний словникю – Тернопіль: «Збруч», 2008. – 266с. Визначні постаті Тернопілля. Біогр. Збірник.Упор.: Дніпро, 2003. – 232с.,іл.. Вони прославили наш край. Молоді про славетних людей Тернопільщини. Бібліографічний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 288с. Гусятинщина: імена відомі і невідомі (штрихи до портретів). Довідково-бібліографічний покажчик. – Тернопіль, «Лілея», 1999. – 68с. Павлишин,С. Денис Січинський: творчі портрети українських композиторів:[Текст]/С.Павлишин . – Київ.: «Музична Україна», 1980. – с.45. Січинський Денис Володимирович (02.10.1865 – 26.05. 1909) – укр. Композитор, диригент і музичний діяч.//Митці України:Енциклопедичний довідник – К, 1992 – с. 531. Чайковський М. Скапана свічка: Доля Дениса Січинського //Тернопілля 95: Регіон. Річник. – Тернопіль: Збруч, 1995. – с.667 -669.
На сторінках інтернет сайту http://kopychyntsi.com.ua/ Копичинецька міська бібліотека для дорослих має на меті ознайомити Вас з видатними діячами в галузі науки, культури, літератури, мистецтва Тернопільщини а також нашого рідного міста. В зв’язку з тим, що про окремих видатних людей наші відомості обмежені , просимо відвідувачів, хто володіє додатковими даними повідомити міську бібліотеку для дорослих . Наші контакти: 4-11-64, kop-lib@ukr.net
Спонсор допису: Цікавитесь підприємствами та послугами у регіоні? Тоді вам слід знати про компанії Вінниці та вибирати серед найкращих
