Останнім часом великим глядацьким попитом користуються програми про технологію виробництва, вміст, вплив на організм людини популярних продуктів харчування. Не обминула лиха доля антиреклами і найрідніший продукт копичан – ковбасу. По словам журналістів ми нарізаємо на канапку не кусень приправленого м’яса, а таку собі суміш туалетного паперу, кісткового помолу, крохмалю, різного роду емульгаторів-консервантів та смакових добавок. Але підводити всіх під одну риску справа невдячна, тому давайте розберемося, яка ж насправді ситуація у місцевому ковбасному бізнесі.
По-перше, можу вас запевнити, що м’ясо до ковбаси дають. А от процент його вмісту залежить навіть не від виду виробу, а скоріш від його вартості. Хоча і тут бувають випадки, коли ходовий продукт підносять в ціні і видають під вищий сорт. Тому, якщо ви невпевнені у виробі, краще попросити продавця дати вам скуштувати цікавий вам товар, а якщо нема можливості, то купити декілька кусочків різних видів, щось, та й вам точно припаде до душі, чи якщо точніше сказати – до язика. Яка ж має бути ціна ковбасного виробу, щоб він вам був не тільки смачний, а й корисний? Давайте порахуємо. За кілограм свинної шинки просять 35-40 гривень. Здешевлюємо салом і розсолом, додаємо спеції, оболонку, плюс прибуткова націнка, витрати на виробництво, реалізацію і, що грає теж не менш важливу роль, – націнка у магазині. У підсумку, ціна на справді якісний продукт повинна варіювати у рамках 50-70 грн. Багато також залежить від ролі кінцевого продавця, адже націнка у нього може бути як 8 так і всіх 100 відсотків. Чому така різниця? А тому, що такий вже ми народ, що готовий шкіру з рідного брата здерти, лиш би набити кишені. Що ж робити, щоб не попасти на ціновий гачок? Найвірніший вихід – це купівля у фірмових магазинах. Там і націнка мінімальна, і продукт завжди свіжий. Супермаркети я б радив обходити стороною. Ні для кого вже не секрет, що залежаний товар там перепаковують, а можливість краще придивитись до виробу великої користі вам не дасть. Адже у більшості випадків напис на етикетці далекий від реального вмісту, причому не завжди у гіршу сторону. Чому так? А тому, що за те щоб зареєструвати рецептуру та назву власного виду потрібно заплатити офіційно і неофіційно купу грошей. Тому легше вироби підтасувати під готові технічні умови.
Але щоб ми не говорили, що нам би не насаджувало телебачення, але який святковий стіл обходиться без шинки і ковбаси. Погоджусь, що м’ясні вироби власного приготування завжди корисніші, але це може собі дозволити не кожен. Тому приходиться вибирати між сотнями видів і десятком виробників, які готові задовольнити найвибагливішого гурмана. Ще одна цінна порада. Передсвяткові покупки здійснюйте на 2 дні раніше ніж усі, так ви застрахуєтесь від виробничого браку і зможете вибрати саме те, що ви схочете, а не те, що залишиться після ординських набігів бабок з клітчастими торбами. Народна мудрість: "Краще з’їсти мало, але доброго", а доброго, кажуть, мало не буває, тому гарного апетиту всім, смакуйте копичинецьку ковбасу, будьте патріотами, бо у власній хаті завжди борщ смачніший.
