Телегонія – від грец. «tele» — вдалину, в далечінь, далеко та «gone, gonos» — народження, породження; отже — «віддалене народження». Ця історія з таємничого розділу науки про фізіологію людини почалася ще 150 років тому приятелем Чарльза Дарвіна, лордом Мартоном, який під впливом свого друга вирішив зайнятися біологією.
Він схрестив чистокровну кобилу з самцем-зеброю, але приплоду з того не вийшло. Потім, закинувши ідею про виведення нової породи, він забув про цей дослід. Кобила завагітніла від англійського жеребця, і через деякий час народилося лоша з чіткими смугами, як у зебри. Розпочалися досліди, і виявилося, що перший статевий партнер (в описуваному випадку це самець зебри) передає деякі зовнішні ознаки наступному поколінню. Досліди поновилися — з іншими тваринами. Феномен підтвердився! Але його наукового пояснення і досі немає. Причина? Згідно з чиїмось рішенням пошуки в цьому напрямку були знову припинені, а їхні результати — засекречені. Можу назвати лише двох дослідників телегонії: це професор Флінт і Фелікс Ледантек. Але найцікавіше було попереду. Вже в 60-х роках XX ст. науковцями було доведено, що явище телегонії поширюється і на людей. Більше того, у нас воно частіше й чіткіше проявляється. Дитині передаються не лише зовнішні ознаки першого статевого партнера матері, а й його темперамент і навіть хвороби (венеричні, психічні, захворювання крові і т. ін.).
Все дуже просто, перший чоловік, який позбавив цноти дівчину, буде батьком усіх дітей, яких вона народить у своєму житті, незалежно від того, скільки чоловіків в неї буде потім! До речі, про це явище знали ще наші предки, яких дехто досі чомусь вважає дикунами. Так ось у них, коли батьки нареченого шукали йому дружину, перше питання до батьків дівчини було: «Чи чиста дівка?», тобто чи не була вона заміжня, чи не хворіє вона, та головне, чи не несе в собі чуже сім’я. Якщо ж дівчина «гуляла», то вважалося, що вона за це отримає безліч хвороб, а, накопичуючи різні генетичні ознаки від своїх партнерів, руйнує первісний образ дитини, переданий першим чоловіком. Тому дитина народжується не схожою на батьків, з купою психічних хвороб та патологій. Жорстоко, цинічно, по-дикунськи? Але ж куди страшніше бачити 15-тирічних повій й 11-тирічних вагітних дівчат! Нам багато чому треба повчитися у наших предків.
Найкращим порівняльним фактом моральності стосунків між хлопцями та дівчатами в «ті часи» і сьогодні, буде така історія. «Коли один із німецьких гінекологів, які під час Другої світової обстежували українських 16—20-річних дівчат перед їх відправленням на примусові роботи в Німеччину, виявив, що майже всі вони незаймані, то він навіть офіційно звернувся до Гітлера. Мовляв, необхідно негайно починати перемови про перемир’я, позаяк народ такої високої моралі перемогти неможливо. Гітлер оскаженів, і лікаря розстріляли, а війну ми все-таки виграли. Однак від того часу відбувся жахливий занепад основних моральних цінностей. Шлюб для багатьох перестав бути «тайною», а став чимось подібним до контракту, що його можна будь-коли розірвати. Звичними стали і дошлюбні та позашлюбні статеві стосунки. Бояться хіба що розголосу чи венеричних хвороб. Тим часом це загрожує непередбачуваними наслідками як для майбутнього родин цих людей, так і для генофонду всієї нації.»
Та нема такої таємниці, яка б рано чи пізно не вияснилася. Широкий загал довго навіть не підозрював про існування телегонії, але у другій половині XX століття вона сама заявила про себе. У цей період (зокрема, унаслідок розвитку комунікацій, послаблення політичних перешкод тощо) можливості спілкування людей різних рас набагато зросли. Результати не забарилися. Наприклад, після великих міжнародних заходів (молодіжних фестивалів, спортивних олімпіад) у Москві поширювалися випадки народження негроїдів. І не тільки одразу після цих заходів, а й через доволі тривалий час. Від деяких жінок можна було почути визнання, що вони спарювалися (без наслідків) з неграми ще кілька років тому, а народжували від своїх теперішніх білих чоловіків. Цілком несподівано для батьків виходило щось «ні в матір, ні в отця, а в чорного молодця»… Окрім того, траплялося, що за гріхи такої матері розплачувалася її цілком нормальна, білошкіра дочка, яка — знов-таки несподівано для всіх — народжувала мулата, хоч до цього ніколи взагалі не бачила на власні очі живого негра (тобто тут наслідки злягання з представниками інших рас виявлялися уже через покоління).
Ось поміркуймо над запитанням: а що, як «перший статевий партнер» — наркоман, алкоголік, психічно хворий? Саме такі «молодці» найбільше схильні до безладних і безвідповідальних зв’язків. Нічим не скута «демократична мораль» ґрунтується на розпусті та легковажності. Ось і трапляється, що зовні, здавалося б, нормальні і здорові батьки у своїх дітях раптом бачать не себе, а давній «привіт» від якогось фізично-морального виродка…
Спонсор допису: Любите подорожувати світом? Тоді вибирайте туры в индию і відчуйте щось нове
